У Зеленського пояснили, у чому виникли труднощі з МВФ
Радник президента Володимира Зеленського Олег Устенко пояснив, що співпрацю з МВФ гальмують складнощі у реформуванні судової системи та запобіганню корупції. Але співпраця не припинена.
Програма співпраці з Міжнародним валютним фондом триває, вона не припинена, заявив в ефірі каналу "Україна 24" радник президента Володимира Зеленського Олег Устенко. За словами Устенка, влада очікує транш МВФ цього року. Програма розрахована на 5 мільярдів, доларів, 2,1 мільярда Україна отримає. Для отримання транша триває робота над судовою системою, корупцією.
Устенко пояснив, що в Офісі президента, виникли проблеми навіть не технічного характеру, а логістичного, через те, що неможливо в одну мить змінити українське законодавство. "Щоб його міняти, скажімо, щодо судової системи, президент проводив багато зустрічей, говорив з експертами, це займало багато часу. І логістично ми не витримали того часу, який, як сподівалися, зможемо витримати", - повідомив Устенко і додав, що як тільки будуть проголосовані ініціативи президента, буде очевидно, що Україна виконала всі умови.
Раніше у Міжнародному валютному фонді заявили, що Україна для надання чергового фінансового траншу не встигла вирішити всі завдання, поставлені перед нею кредитором. ASPI news писало, що Володимир Зеленський звинуватив попередню владу в тому, що вона багато років обіцяла МВФ прийняти закон Про Вищу раду правосуддя, але не виконала цієї обіцянки.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.