Угорщина – чергова жертва "руського миру"

Найбільш різкою виявилася заява Будапешту, який загрожує створювати для України серйозні перешкоди в міжнародних організаціях. А, враховуючи дружні відносини Угорщини з Росією, Кремль може спробувати розпалити сепаратистські настрої на Заході України.

Прийнятий Верховною Радою закон "Про освіту" викликав жорстку реакцію і стурбованість сусідів України. Першою, 7 вересня, на нього відреагувала Румунія. Міністерство закордонних справ країни висловило стурбованість у зв'язку з прийняттям закону, точніше - статтею 7, де йдеться про навчання на мовах національних меншин в Україні.

Після офіційного Бухаресту своє обурення висловила Угорщина. На сайті угорського уряду опубліковано заяву міністра закордонних справ і торгівлі Петера Сиярто угорському інформагентству MTI. Глава МЗС стверджує, що "Україна встромила Угорщині ніж в спину, запровадивши зміни в закон про освіту, які сильно порушують права угорської меншини". Сиярто вказав на те, що, згідно з новими нормами, Україна "позбавила угорців їх права здобувати освіту рідною мовою в школах і університетах і залишила їм таку можливість тільки в дитячих садах і початкових школах". Тому функціонування більшості шкіл Закарпаття нібито виявилося під загрозою.

Угорська сторона підкреслює, що попереджала Київ про неприйнятність запланованих нововведень з точки зору угорських інтересів і особливо ображається, що Україна таким чином віддячила за широку допомогу з угорської сторони в питанні євроінтеграції, а також сфері безпеки та соціальній сфері.

Будапешт вважає рішення "ганебним" і на цій заяві не зупинився. Українського посла Любов Непоп 11 вересня запросили до міністерства, проте дипломат ще не повернулася з поїздки в Волновахи, тому відбулася зустріч тимчасового повіреного України зі статс-секретарем МЗС Угорщини Левенте Мадяром. Угорська сторона залишилася незадоволена поясненнями української дипломатії, які Сиярто згодом назвав "цинічними".

Він також підтвердив попереднє повідомлення, що офіційний Будапешт надалі не підтримуватиме або навіть буде перешкоджати важливим для України рішень на міжнародному рівні, поки Київ не внесе зміни до відповідної статті закону про освіту.

Що ж мав на увазі угорський міністр, говорячи про перешкоджання Україною? Зокрема, тепер офіційний Будапешт може не підтримати санкції проти Росії.

В українській владі припускають, що цей закон став каталізатором для угорців.

"Ситуація вкрай серйозна - тому що в Чернівецькій і Закарпатській областях румуни й угорці користувалися повною культурною автономією. Реалізація цього закону створює серйозний конфлікт", - сказав керівників профільного комітету у ВР Андрій Лемко.

Неофіційно Росія давно веде роботу з угорцями по підтримці сепаратистських рухів в Західній Україні. Нещодавній візит російського президента Володимира Путіна в Угорщину (в кінці серпня, офіційно - на відкриття чемпіонату світу з дзюдо) в Москві оцінюють як дуже вдалий.

"По-перше, зрушила з мертвої точки тема будівництва атомної електростанції" Пакш "(угода підписана ще в початку 2014 року). По-друге, вважається, що Путін підсадив на фінансову голку угорського прем'єра Віктора Орбана, і тепер в будь-яких питаннях, які потребують консенсусу всередині ЄС, Кремль отримав надійного лобіста і механізм для вето. По-третє, Орбан підтвердив рішення його країни домагатися скасування санкцій, накладених на Росію. і, по-четверте, Путін отримав плацдарм для просування інтересів Росії на півдні Європи ", - пояснив керівник комітету Лемко.

Він додав, що плани Росії можна буде розшифрувати по найближчих заявами Орбана по Україні та Румунії: "Дуже важливо, що Угорщина - єдина країна, яку Путін відвідав двічі за півроку. Очевидно, що найближчим часом вона стане найважливішим партнером Росії в регіоні".

Що стосується закону, то тепер угорський уряд звернеться до ОБСЄ, ООН та Європейського комісара з питань розширення та політики добросусідства з проханням відреагувати на нього.