Україна може стати членом ЄС швидше, ніж за 10 років – Клімкін
Колишній міністр закордонних справ Україні Павло Клімкін вважає реальним шанс для України вступити до ЄС. Він назвам термін - менше ніж за 10 років.
Таку думку він висловив в інтерв’ю "Європейській правді". "Я це пояснював одному німецькому колезі, який зараз в коаліції. Він мені: "Ні-ні, не вийде, от подивись, я схему намалюю". Я відповів: "Все, припиняємо малювати схеми і просто побудуємо проєкт "Україна в ЄС менше, ніж за 10 років". Він погодився, що це, можливо, є правильним шляхом", - сказав Клімкін.
Ексглава МЗС підкреслив, що в ключових європейських столицях розуміння, що Україна має стати членом ЄС, стало в рази більше, ніж було до війни, але цього ще недостатньо. "Тому зараз буде багато маніпуляцій про "замінники членства", на кшталт таких, як Макрон пропонує - об’єднати Британію, Україну, когось ще… Хоча в Лондоні з цього сміються", - зауважив Павло Клімкін. Він назвав такі ідеї "трохи смішними", відзначивши, що "замінники" членства України в ЄС можуть призвести до того, що "єдиної Європи може взагалі не бути".
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Президент України Володимир Зеленський досяг важливого дипломатичного результату в Парижі, де Україна разом із дев’ятьма європейськими державами офіційно започаткувала Антибалістичну коаліцію.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Парижа провів переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном, у ході яких відзначив французького лідера орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород України.
Російський правитель Володимир Путін заявив про намір продовжити інтенсивні удари по території України, давши зрозуміти, що Кремль не збирається згортати військову кампанію попри зростаючий міжнародний тиск і нові пакети підтримки Києва.
Начальник Офісу президента України Кирило Буданов став однією з ключових фігур у формуванні сучасної української стратегії виснаження Росії, яка дедалі сильніше впливає на військовий і економічний потенціал країни-агресора.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прокоментувала оновлення українського уряду, наголосивши, що Брюссель очікує від нового складу Кабінету міністрів безперервного виконання реформ, необхідних для вступу України до ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав країни Європейського Союзу підтримати створення спільної антибалістичної системи під українським лідерством, наголосивши, що саме ліквідація російської переваги у балістичних озброєннях стане одним із ключових факторів безпеки всього європейського континенту.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.