Україна не планує наступ на тимчасово окупований Донбас, - Кулеба
Україна не планувала та не планує жодних наступальних дій на Сході країни. Офіційний Київ разом із міжнародними партнерами шукає мирні шляхи для дипломатичного врегулювання конфлікту на Донбасі.
Україна не планує вирішувати кризу, яка виникла на Сході країни, шляхом застосування зброї. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у матеріалі для французького видання "Le Figaro".
"Україна ніколи не планувала і не планує розпочинати наступальні бойові дії на Донбасі. Навпаки, з Францією та Німеччиною як посередники ми провели 2021 рік у пошуках політичних та дипломатичних рішень на основі Мінських угод", цитує МЗС Дмитра Кулебу.
FM @DmytroKuleba for @Le_Figaro: “Ukraine has never planned and does not plan to launch offensive military operations in the Donbas. On the contrary, with France & Germany as mediators, we have spent 2021 seeking political & diplomatic solutions based on the Minsk agreements.”
— MFA of Ukraine 🇺🇦 (@MFA_Ukraine) January 17, 2022
ASPI news інформувало, що глава Кремля Володимир Путін очікує, що Україна розпочне наступ на тимчасово окупований Крим, якщо НАТО розмістить на території країни гіперзвукове озброєння. У той же час українська влада неодноразово заявляла, що звільняти окуповані території збирається виключно політико-дипломатичним шляхом. Також нагадаємо, що Україна тісно співпрацює зі своїми союзниками та партнерами для впровадження комплексного трирівневого пакета зі стримування Росії від подальшої агресії. Під час переговорів світова спільнота показала Росії, що вона твердо стоїть на боці України, заявив Кулеба. Також міністр наголосив, що Україна очікує від європейських партнерів твердого курсу протидії російським загрозам та спробам залякування. Дмитро Кулеба впевнений, що жодні бізнес-інтереси чи симпатії до президента Росії Володимира Путіна не варті того, щоб допустити нову криваву війну в Європі.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.