Україна, Польща і Литва єдині проти російської агресії, - Парубій
Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголошує на важливості єдності України, Литви і Польщі в протистоянні Росії.
"Ми всі переконалися, наскільки важливі єдність і протистояння агресивній політиці Росії, яка і далі прагне підірвати цілісність і солідарність усього демократичного світу", - сказав Парубій, відкриваючи десяту сесію міжпарламентської асамблеї Верховної Ради, Сейму Литви, Сейму і Сенату Польщі "Безпека. Розвиток. Демократія. Сильні разом" у п'ятницю в Києві.
За його словами, перед Україною, Польщею та Литвою стоїть лише одна загроза, яка "не пов'язана з нашим історичним минулим, ця загроза пов'язана з Росією, з реваншистською зовнішньою політикою, яка не залишає сумнівів у намірах Кремля демонтувати спочатку українську державність, а потім і незалежність інших держав, які, як вважає Росія, входять у зону російського впливу".
Він підкреслив, що Кремль продовжує розглядати лише один варіант вирішення так званого українського питання - "варіант капітуляції України".
"Надзвичайно важливо, що і Литва, і Польща вірно оцінюють агресивну політику Росії, є тверда і послідовна позиція офіційних Вільнюса і Варшави на підтримку суверенітету і цілісності України", - зазначив Парубій.
Раніше президент Володимир Зеленський подякував Верховній Раді за те, що своє бездіяльністю вона доводить, що його рішення розпустити парламент було правильним.
Відповідне відеозвернення голові держави опублікувала у Facebook Адміністрація президента.
"Президент повинен бути об’єктивним, тому, коли є за що, потрібно хвалити. Я хочу похвалити і від щирого серця сказати нашій Верховній Раді "величезне дякую"… Дякую, що своєю "плідною працею" доводите усій країні – рішення про розпуск Ради було правильним", - сказав він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.