Україна просить у США військову техніку, закуплену для Афганістану
Україна зацікавлена в американському військовому устаткуванні, призначеному для Афганістану, зокрема вертольотах Мі-17 та боєприпасах. Також список включає підтримку повітряної та морської оборони та радіоелектронної боротьби.
Міністр оборони України Олексій Резніков, під час зустрічі з головою Пентагону Ллойдом Остіном у США, звернувся з проханням: йому потрібні були системи озброєння, зокрема багато з тих, які Сполучені Штати ніколи раніше не постачали Україні. Про це повідомило Foreign Policy, з посиланням на власні джерела.
Зазначається, що список, який Резніков вперше надав Остіну в середині листопада, включає підтримку повітряної та морської оборони та радіоелектронної боротьби. Потенційний щит проти бомбардувань та електромагнітних атак, які, ймовірно, супроводжуватимуть будь-який марш-кидок Україною російських механізованих військ.
"Київ також хоче отримати частину американського військового обладнання, призначеного для Афганістану до падіння Кабула, включаючи радянські вертольоти Мі-17, що належать США, і проходять технічне обслуговування в Україні, і боєприпаси, які спочатку планувалося направити в афганську армію", – йдеться у матеріалі.
За даними видання, попри те, що наміри Путіна залишаються неясними, Вашингтон обмірковує прохання Києва про посилення військової підтримки та безліч інших варіантів заходів, включаючи економічні санкції. За словами американських чиновників, знайомих із цим питанням, останніми тижнями в європейські столиці були відправлені офіційні особи Держдепартаменту та казначейства США, щоб закласти основу для узгоджених санкцій. Крім того, після візиту Резнікова до Києва було відправлено представників міністерства оборони США для оцінки потреб країни в протиповітряній обороні. Пентагон відмовився надати детальну інформацію щодо запиту України на додаткову військову допомогу.
Раніше у Білому домі розповіли, які теми обговорять Байден та Путін. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Дмитра Пєскова, у Кремлі прориву у розмові з Байденом не очікують. Пєсков запропонував усім сподіватися, що політики зможуть донести свої позиції та пропозиції.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.