Українці не дозволять владі йти на поступки Путіну навіть за умови тиску США, - Гармаш
Якщо після переговорів президентів США Джо Байдена та Росії Володимира Путіна Вашингтон вирішить чинити тиск на Україну в плані виконання Мінських домовленостей на умовах Москви, українська влада все одно не зможе піти на це. Цей крок буде сприйнятий громадянським суспільством як капітуляція.
У центральної української влади дуже маленький простір для маневрів щодо дій після розмови глави Білого дому та Кремля, яка має відбутися 7 грудня. Таку думку озвучив представник України у Тристоронній контактній групі, журналіст Сергій Гармаш, пише Обозреватель.
Гармаш зазначив, що невідомо, звичайно, чим закінчаться перемовини Путіна та Байдена, але громадяни України не дозволять владі піти на поступки у Мінському процесі на умовах Росії, навіть під тиском Сполучених Штатів, тому що це означатиме підписання капітуляції. Також член ТКГ зауважив, що у такому разі виникне ще й загроза початку великої громадянської війни. "Ми чудово розуміємо, що значна частина наших регіонів не погодиться ані на капітуляцію, ані на втрату суверенітету", – заявив Гармаш, попереджаючи, що такі дії викличуть внутрішній опір, який призведе до глобальної дестабілізації ситуації і, можливо, навіть до знищення української державності, чого, власне, і домагається Росія. Тому жоден глава української держави не зважиться на подібний крок, якщо не захоче, щоб його знесли раніше строку, впевнений журналіст.
Раніше глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів спікеру президента РФ Дмитру Пєскову на його заяву щодо вступу України до НАТО. Він заявив, що Україну не хвилює думка Росії щодо цього. Також ASPI news повідомляло, що президент Володимир Зеленський висловився щодо термінів вступу України до Євросоюзу.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.