Українці не дозволять владі йти на поступки Путіну навіть за умови тиску США, - Гармаш
Якщо після переговорів президентів США Джо Байдена та Росії Володимира Путіна Вашингтон вирішить чинити тиск на Україну в плані виконання Мінських домовленостей на умовах Москви, українська влада все одно не зможе піти на це. Цей крок буде сприйнятий громадянським суспільством як капітуляція.
У центральної української влади дуже маленький простір для маневрів щодо дій після розмови глави Білого дому та Кремля, яка має відбутися 7 грудня. Таку думку озвучив представник України у Тристоронній контактній групі, журналіст Сергій Гармаш, пише Обозреватель.
Гармаш зазначив, що невідомо, звичайно, чим закінчаться перемовини Путіна та Байдена, але громадяни України не дозволять владі піти на поступки у Мінському процесі на умовах Росії, навіть під тиском Сполучених Штатів, тому що це означатиме підписання капітуляції. Також член ТКГ зауважив, що у такому разі виникне ще й загроза початку великої громадянської війни. "Ми чудово розуміємо, що значна частина наших регіонів не погодиться ані на капітуляцію, ані на втрату суверенітету", – заявив Гармаш, попереджаючи, що такі дії викличуть внутрішній опір, який призведе до глобальної дестабілізації ситуації і, можливо, навіть до знищення української державності, чого, власне, і домагається Росія. Тому жоден глава української держави не зважиться на подібний крок, якщо не захоче, щоб його знесли раніше строку, впевнений журналіст.
Раніше глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів спікеру президента РФ Дмитру Пєскову на його заяву щодо вступу України до НАТО. Він заявив, що Україну не хвилює думка Росії щодо цього. Також ASPI news повідомляло, що президент Володимир Зеленський висловився щодо термінів вступу України до Євросоюзу.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.