Українці у першому турі зіпсували чверть мільйона бюлетенів
У першому турі президентських виборів, який відбувся 31 березня 2019 року, громадянами було свідомо зіпсовано майже чверть мільйона бюлетенів.
Про це глава ЦВК Тетяна Сліпачук заявила у Facebook.
Сліпачук позначила такі дії, як образу, завдану великій кількості людей, які виготовляли ці бюлетені, а також нагадала, що вони виготовлялись за рахунок державного бюджету.
"Фактично, це (псування бюлетенів) образа великої кількості людей: працівників поліграфкомбінату "Україна", які працювали навіть вночі, щоб вчасно надрукувати і упакувати, людей, які розвозили бюлетені, в кінці кінців, членів дільничних комісій, які ці бюлетені отримали, видавали, а потім і рахували. Це наші співвітчизники, іноді знайомі, родичі та друзі", - зазначила вона.
Раніше повідомлялося, що офіційні спостерігачі за виборами президента України представляють 21 країну і 20 міжнародних організацій, повідомили в ЦВК.
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.
Україна не зможе швидко закрити проблему російських балістичних ударів без додаткових ракет для систем Patriot.
Найбільший російський маркетплейс Wildberries, засновницею та генеральною директоркою якого є Тетяна Кім, не здійснює прямих поставок спорядження російській армії.
Президент Володимир Зеленський оголосив про нові кадрові рішення у секторі безпеки та оборони. Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки України, а Ігор Клименко призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони.
Сполучені Штати розпочали переговори з Україною щодо можливого передання технологій, пов'язаних із виробництвом систем протиповітряної оборони Patriot.
Російська армія втратила темп наступальних операцій в Україні й більше не демонструє оперативних проривів, на які розраховував Кремль.
Російська економіка дедалі сильніше залежить від військово-промислового комплексу, тоді як цивільні галузі втрачають виробничі потужності, інвестиції та кадри.
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.