Українська делегація в ПАРЄ проведе консультації з ВР та Зеленським відносно виходу
Українська делегація в ПАРЄ консультуватиметься з керівництвом Верховної Ради, президентом Володимиром Зеленським і Міністерством закордонних справ щодо можливості припинення участі в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Про повідомив член української делегації в ПАРЄ, народний депутат Сергій Соболєв.
"Ми будемо з понеділка проводити консультації з головою парламенту, урядом, будемо просити зустріч з Президентом країни, міністром закордонних справ для того, щоб виробити спільну позицію, що далі робити. Ми вважаємо, що треба піти на перший крок – відкликати наше запрошення для Ради Європи щодо спостереження за виборами, бо тепер немає жодних обмежень, і Росія може брати в цьому участь – приїде і буде розповідати нам, як справедливо і чесно проводити вибори. І якщо нічого не змінюється, і санкційний список стосовно Росії не повертається, то тоді ставити питання загалом про участь української делегації саме в Парламентській Асамблеї Ради Європи", - зазначив Соболєв.
За його словами, позиція представників української делегації щодо подальших дій полягає в тому, щоб ні в якому разі не зупиняти сплату внесків до Ради Європи, як це зробила свого часу РФ, оскільки цей крок позбавить українських громадян можливості звертатися в ЄСПЛ. Крім того, парламентарі вважають, що ні в якому разі не можна закривати офіс Ради Європи, що також зробила РФ, оскільки це стосується можливості звернення громадян України до цього офісу.
При цьому він додав, що разом з Україною призупинили свою участь у поточній сесії, що закінчується завтра, 28 червня, іще 6 делегацій (Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини), які також будуть звертатись до своїх парламентів, до своїх міністерств закордонних справ, до глав держав для проведення консультацій з приводу того, що далі робити у цій ситуації.
Нагадаємо, голова Верховної Ради України Андрій Парубій підтримує рішення постійної делегації України у ПАРЄ щодо припинення участі у роботі сесії Асамблеї та ініціюватиме проведення наради щодо ситуації у ПАРЄ.
А от голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков вважає, що Україні не слід виходити зі складу Парламентської Асамблеї Ради Європи.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.