Українська делегація в ПАРЄ проведе консультації з ВР та Зеленським відносно виходу
Українська делегація в ПАРЄ консультуватиметься з керівництвом Верховної Ради, президентом Володимиром Зеленським і Міністерством закордонних справ щодо можливості припинення участі в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Про повідомив член української делегації в ПАРЄ, народний депутат Сергій Соболєв.
"Ми будемо з понеділка проводити консультації з головою парламенту, урядом, будемо просити зустріч з Президентом країни, міністром закордонних справ для того, щоб виробити спільну позицію, що далі робити. Ми вважаємо, що треба піти на перший крок – відкликати наше запрошення для Ради Європи щодо спостереження за виборами, бо тепер немає жодних обмежень, і Росія може брати в цьому участь – приїде і буде розповідати нам, як справедливо і чесно проводити вибори. І якщо нічого не змінюється, і санкційний список стосовно Росії не повертається, то тоді ставити питання загалом про участь української делегації саме в Парламентській Асамблеї Ради Європи", - зазначив Соболєв.
За його словами, позиція представників української делегації щодо подальших дій полягає в тому, щоб ні в якому разі не зупиняти сплату внесків до Ради Європи, як це зробила свого часу РФ, оскільки цей крок позбавить українських громадян можливості звертатися в ЄСПЛ. Крім того, парламентарі вважають, що ні в якому разі не можна закривати офіс Ради Європи, що також зробила РФ, оскільки це стосується можливості звернення громадян України до цього офісу.
При цьому він додав, що разом з Україною призупинили свою участь у поточній сесії, що закінчується завтра, 28 червня, іще 6 делегацій (Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини), які також будуть звертатись до своїх парламентів, до своїх міністерств закордонних справ, до глав держав для проведення консультацій з приводу того, що далі робити у цій ситуації.
Нагадаємо, голова Верховної Ради України Андрій Парубій підтримує рішення постійної делегації України у ПАРЄ щодо припинення участі у роботі сесії Асамблеї та ініціюватиме проведення наради щодо ситуації у ПАРЄ.
А от голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков вважає, що Україні не слід виходити зі складу Парламентської Асамблеї Ради Європи.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.