Українські кораблі, захоплені Росією, зникли
Захоплені ФСБ Росії в Керченскій протоці українські військові катери "Нікополь", "Бердянськ", та буксир "Яни Капу" зникли з акваторії стоянки судів "Генмол" в Керчі.
Про це повідомляє "Крим.Реалії".
Журналісти видання виявили, що українські військові катери буксир, що раніше знаходилися під маскувальною сіткою біля причалу військової частини російської берегової охорони, відсутні.
Водночас у прес-службі прикордонного управління ФСБ Росії повідомлень про переміщення захоплених українських кораблів немає.
Куди перемістили українські кораблі також наразі невідомо.
Раніше у Кремлі захоплені українські судна назвали "речовими доказами". Та згодом російські силовики перемістили їх у Керч.
Зранку 25 листопада 2018 року українські кораблі та рейдовий буксир планово вийшли з порту Одеси до порту Маріуполя. Під час цього завдання російське судно протаранило український буксир та пошкодило його. При виході з Керченської протоки російські судна обстріляли та захопили українські кораблібіля Керченської протоки. Загалом на трьох суднах були 24 українських військових, двоє з них службовці СБУ. Троє з них дістали поранення.
Усіх українців звинуватили у незаконному перетині кордону Російської Федерації в Чорному морі. 29 листопада 2018-го їх вивезли до СІЗО Москви.
17 квітня Лефортівський суд Москви продовжив арешт усім 24-ом українським військовополоненим морякам на 3 місяці. Раніше термін досудового слідства продовжили до серпня.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що російський удар по Вишневому на Київщині спричинив найбільші руйнування житлової забудови за весь час повномасштабної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ключем до завершення війни може стати суттєве посилення українських далекобійних безпілотних можливостей.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.