Українські кораблі, захоплені Росією, зникли
Захоплені ФСБ Росії в Керченскій протоці українські військові катери "Нікополь", "Бердянськ", та буксир "Яни Капу" зникли з акваторії стоянки судів "Генмол" в Керчі.
Про це повідомляє "Крим.Реалії".
Журналісти видання виявили, що українські військові катери буксир, що раніше знаходилися під маскувальною сіткою біля причалу військової частини російської берегової охорони, відсутні.
Водночас у прес-службі прикордонного управління ФСБ Росії повідомлень про переміщення захоплених українських кораблів немає.
Куди перемістили українські кораблі також наразі невідомо.
Раніше у Кремлі захоплені українські судна назвали "речовими доказами". Та згодом російські силовики перемістили їх у Керч.
Зранку 25 листопада 2018 року українські кораблі та рейдовий буксир планово вийшли з порту Одеси до порту Маріуполя. Під час цього завдання російське судно протаранило український буксир та пошкодило його. При виході з Керченської протоки російські судна обстріляли та захопили українські кораблібіля Керченської протоки. Загалом на трьох суднах були 24 українських військових, двоє з них службовці СБУ. Троє з них дістали поранення.
Усіх українців звинуватили у незаконному перетині кордону Російської Федерації в Чорному морі. 29 листопада 2018-го їх вивезли до СІЗО Москви.
17 квітня Лефортівський суд Москви продовжив арешт усім 24-ом українським військовополоненим морякам на 3 місяці. Раніше термін досудового слідства продовжили до серпня.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.