Українські кораблі, захоплені Росією, зникли
Захоплені ФСБ Росії в Керченскій протоці українські військові катери "Нікополь", "Бердянськ", та буксир "Яни Капу" зникли з акваторії стоянки судів "Генмол" в Керчі.
Про це повідомляє "Крим.Реалії".
Журналісти видання виявили, що українські військові катери буксир, що раніше знаходилися під маскувальною сіткою біля причалу військової частини російської берегової охорони, відсутні.
Водночас у прес-службі прикордонного управління ФСБ Росії повідомлень про переміщення захоплених українських кораблів немає.
Куди перемістили українські кораблі також наразі невідомо.
Раніше у Кремлі захоплені українські судна назвали "речовими доказами". Та згодом російські силовики перемістили їх у Керч.
Зранку 25 листопада 2018 року українські кораблі та рейдовий буксир планово вийшли з порту Одеси до порту Маріуполя. Під час цього завдання російське судно протаранило український буксир та пошкодило його. При виході з Керченської протоки російські судна обстріляли та захопили українські кораблібіля Керченської протоки. Загалом на трьох суднах були 24 українських військових, двоє з них службовці СБУ. Троє з них дістали поранення.
Усіх українців звинуватили у незаконному перетині кордону Російської Федерації в Чорному морі. 29 листопада 2018-го їх вивезли до СІЗО Москви.
17 квітня Лефортівський суд Москви продовжив арешт усім 24-ом українським військовополоненим морякам на 3 місяці. Раніше термін досудового слідства продовжили до серпня.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.