Українські парламентарі юридично заблокували підписання закону про ринок землі
На сайті Верховної Ради України у вівторок, 31 березня, з'явилися два проєкти постанов, якими парламентарі хочуть скасувати рішення Верховної Ради про ухвалення в цілому законопроєкту про ринок землі. Авторами постанови виступили два позафракційних народних депутата.
Так, два проєкти постанов з'явилися на сайті парламенту під номерами 2178-10-П - 2178-10-П1 "Про скасування рішення Верховної Ради про ухвалення в другому читанні і в цілому як закону проєкту ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. №2178-10 від 10.10.2019 року)". Тепер підписання закону про відкриття земельного ринку №2178-10 заблоковано доти, поки вищевказані постанови не будуть розглянуті.
Раніше повідомлялося, що в ніч на 31 березня народні депутати Верховної Ради в цілому ухвлили законопроєкт, що відкриває земельний ринок в Україні. Законопроєкт №2178-10 взяли з внесеними правками редакції. Документ передбачає, що ринок має запрацювати з 1 липня 2021 року, а не з 1 жовтня 2020 року, як передбачалося раніше. Відповідно до закону, через 2 роки після початку роботи ринку землі фізособи зможуть купувати в "одні руки" не більше 100 га землі. За нього проголосували 259 парламентарів.
Також у понеділок, 30 березня, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №2571-п "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності" в першому читанні.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.