Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ, - нардеп Василенко
Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки.
На порядку денному осінньої сесії ПАРЄ немає українських питань. Про це повідомила член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ, народний депутат фракції "Голос" Леся Василенко.
"На жаль, в Асамблеї страх бути брендованими "русофобами" превалює над обов'язком захищати принципи міжнародного права і права людини, записані в Конвенції. Проявляється це в тому, що українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ", - написала Василенко.
За її словами, тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки на бюро, де ці теми затверджуються.
"Пояснюють тим, що буквально в червні було прийнято резолюцію про права кримськотатарського народу. Також є нюанс і з вибором судді від України в ЄСПЛ. Хоча у делегатів є розуміння, що суддю від України вже давно треба поміняти (року два як), проте йти на обговорення ситуації в політгрупах не сильно хочуть. на сесії пройдуть дебати про ситуацію в Афганістані, міграційному кризі в Латвії, Литві та Польщі через обстановки в Білорусі, про кризу на Західних Балканах", - зазначила Василенко.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України є протидія агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації.
Україна не ототожнює білоруський народ із режимом Олександра Лукашенка та продовжує підтримувати прагнення білорусів до свободи, демократії й незалежності.
Україна нарощує можливості для завдання далекобійних ударів по російських військових об’єктах, логістиці та системах протиповітряної оборони.
Папа Римський Лев XIV закликав міжнародну спільноту активізувати зусилля для припинення війни Росії проти України, наголосивши на дедалі більшій кількості жертв серед мирного населення.
Передача Україні чотирьох польських винищувачів МіГ-29 затягнулася через комплекс технічних і фінансових проблем, а не через відмову Польщі виконувати домовленості.
Росія системно атакує Київ та інші великі міста України не лише заради завдання безпосередньої шкоди. Москва намагається зірвати розвиток українського оборонно-промислового комплексу, послабити логістику та створити внутрішню нестабільність, яка могла б вплинути на політичну ситуацію в державі.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія може залучити на свою територію від 30 до 50 тисяч громадян Північної Кореї.
Росія може не чекати осені, щоб розгорнути нову масштабну кампанію ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що завершення війни залежатиме не стільки від окремих дипломатичних рішень, скільки від здатності Росії підтримувати власну військову машину.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін не може здобути реальної перемоги у війні проти України, тому намагається створити для російського суспільства хоча б видимість успіху.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що війна проти України триває не через відсутність можливостей для її завершення, а через небажання Росії припиняти агресію.
Україна не ототожнює білоруський народ із режимом Олександра Лукашенка та продовжує підтримувати прагнення білорусів до свободи, демократії й незалежності.
Україна нарощує можливості для завдання далекобійних ударів по російських військових об’єктах, логістиці та системах протиповітряної оборони.
Папа Римський Лев XIV закликав міжнародну спільноту активізувати зусилля для припинення війни Росії проти України, наголосивши на дедалі більшій кількості жертв серед мирного населення.
Передача Україні чотирьох польських винищувачів МіГ-29 затягнулася через комплекс технічних і фінансових проблем, а не через відмову Польщі виконувати домовленості.