Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ, - нардеп Василенко
Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки.
На порядку денному осінньої сесії ПАРЄ немає українських питань. Про це повідомила член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ, народний депутат фракції "Голос" Леся Василенко.
"На жаль, в Асамблеї страх бути брендованими "русофобами" превалює над обов'язком захищати принципи міжнародного права і права людини, записані в Конвенції. Проявляється це в тому, що українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ", - написала Василенко.
За її словами, тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки на бюро, де ці теми затверджуються.
"Пояснюють тим, що буквально в червні було прийнято резолюцію про права кримськотатарського народу. Також є нюанс і з вибором судді від України в ЄСПЛ. Хоча у делегатів є розуміння, що суддю від України вже давно треба поміняти (року два як), проте йти на обговорення ситуації в політгрупах не сильно хочуть. на сесії пройдуть дебати про ситуацію в Афганістані, міграційному кризі в Латвії, Литві та Польщі через обстановки в Білорусі, про кризу на Західних Балканах", - зазначила Василенко.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України є протидія агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.