Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ, - нардеп Василенко
Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки.
На порядку денному осінньої сесії ПАРЄ немає українських питань. Про це повідомила член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ, народний депутат фракції "Голос" Леся Василенко.
"На жаль, в Асамблеї страх бути брендованими "русофобами" превалює над обов'язком захищати принципи міжнародного права і права людини, записані в Конвенції. Проявляється це в тому, що українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ", - написала Василенко.
За її словами, тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки на бюро, де ці теми затверджуються.
"Пояснюють тим, що буквально в червні було прийнято резолюцію про права кримськотатарського народу. Також є нюанс і з вибором судді від України в ЄСПЛ. Хоча у делегатів є розуміння, що суддю від України вже давно треба поміняти (року два як), проте йти на обговорення ситуації в політгрупах не сильно хочуть. на сесії пройдуть дебати про ситуацію в Афганістані, міграційному кризі в Латвії, Литві та Польщі через обстановки в Білорусі, про кризу на Західних Балканах", - зазначила Василенко.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України є протидія агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що його рішення щодо найвищої польської державної відзнаки для президента України Володимира Зеленського пов’язане не з політичною кон’юнктурою, а з гострими історичними суперечками між Варшавою та Києвом.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що відповідальність за нове загострення у відносинах між Варшавою та Києвом лежить на українській стороні.
Посол України заявив, що будь-які конфлікти та взаємні звинувачення між Києвом і Варшавою можуть стати вигідними лише Росії, яка намагається послабити єдність партнерів України.
Президент України Володимир Зеленський вирішив повернути орден Білого Орла, яким його нагородила Польща у 2023 році, на тлі загострення українсько-польських відносин через суперечку навколо історичної пам’яті.
Голова Офісу президента України Кирило Буданов вирішив повернути одну з найвищих польських державних відзнак для іноземців, заявивши про незгоду з рішенням польської сторони щодо українсько-польського історичного питання.
Другий президент України Леонід Кучма заявив про відмову від ордена Білого Орла, яким його нагородила Польща у 1997 році, після рішення Варшави позбавити цієї відзнаки Володимира Зеленського.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що його рішення щодо найвищої польської державної відзнаки для президента України Володимира Зеленського пов’язане не з політичною кон’юнктурою, а з гострими історичними суперечками між Варшавою та Києвом.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що відповідальність за нове загострення у відносинах між Варшавою та Києвом лежить на українській стороні.
Посол України заявив, що будь-які конфлікти та взаємні звинувачення між Києвом і Варшавою можуть стати вигідними лише Росії, яка намагається послабити єдність партнерів України.
Президент України Володимир Зеленський вирішив повернути орден Білого Орла, яким його нагородила Польща у 2023 році, на тлі загострення українсько-польських відносин через суперечку навколо історичної пам’яті.