Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ, - нардеп Василенко
Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки.
На порядку денному осінньої сесії ПАРЄ немає українських питань. Про це повідомила член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ, народний депутат фракції "Голос" Леся Василенко.
"На жаль, в Асамблеї страх бути брендованими "русофобами" превалює над обов'язком захищати принципи міжнародного права і права людини, записані в Конвенції. Проявляється це в тому, що українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ", - написала Василенко.
За її словами, тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки на бюро, де ці теми затверджуються.
"Пояснюють тим, що буквально в червні було прийнято резолюцію про права кримськотатарського народу. Також є нюанс і з вибором судді від України в ЄСПЛ. Хоча у делегатів є розуміння, що суддю від України вже давно треба поміняти (року два як), проте йти на обговорення ситуації в політгрупах не сильно хочуть. на сесії пройдуть дебати про ситуацію в Афганістані, міграційному кризі в Латвії, Литві та Польщі через обстановки в Білорусі, про кризу на Західних Балканах", - зазначила Василенко.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України є протидія агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.
У день параду 9 травня Володимир Путін заявив про «незламність» Росії, але Володимир Зеленський відповів саркастично, наголосивши, що паради не приховають провалів на фронті. Обмін тролінгом між двома лідерами став символом інформаційної війни, яка триває паралельно з бойовими діями.
Увечері 10 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що Україна офіційно передала російській стороні список із тисячі осіб, які перебувають у полоні від початку широкомасштабного вторгнення.
Умєров у Вашингтоні обговорив із американськими партнерами можливі формати зустрічей і переговорів на рівні лідерів для завершення війни. Зеленський наголосив, що Україна готова до діалогу, але лише на умовах, які гарантують суверенітет і безпеку держави.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що готовий до зустрічі з Володимиром Зеленським у будь-якій третій країні, але виключно для підписання мирної угоди. У Києві такі заяви називають маніпуляцією, адже Москва продовжує війну й не демонструє реальних кроків до миру.
Зеленський оголосив про підготовку масштабного обміну полоненими у форматі “1000 на 1000”, який має відбутися найближчим часом за посередництва США. Це стане найбільшим кроком у звільненні українських військових від початку війни.
Президент Росії несподівано заявив про готовність до реальних переговорів із Володимиром Зеленським. В Офісі президента України наголосили, що це стало результатом тиску Києва та союзників, адже Кремль раніше відмовлявся від будь-яких діалогів, окрім підписання угоди на власних умовах.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.