Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ, - нардеп Василенко
Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки.
На порядку денному осінньої сесії ПАРЄ немає українських питань. Про це повідомила член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ, народний депутат фракції "Голос" Леся Василенко.
"На жаль, в Асамблеї страх бути брендованими "русофобами" превалює над обов'язком захищати принципи міжнародного права і права людини, записані в Конвенції. Проявляється це в тому, що українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ", - написала Василенко.
За її словами, тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки на бюро, де ці теми затверджуються.
"Пояснюють тим, що буквально в червні було прийнято резолюцію про права кримськотатарського народу. Також є нюанс і з вибором судді від України в ЄСПЛ. Хоча у делегатів є розуміння, що суддю від України вже давно треба поміняти (року два як), проте йти на обговорення ситуації в політгрупах не сильно хочуть. на сесії пройдуть дебати про ситуацію в Афганістані, міграційному кризі в Латвії, Литві та Польщі через обстановки в Білорусі, про кризу на Західних Балканах", - зазначила Василенко.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України є протидія агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.
Президент Володимир Зеленський заявив, що близько двадцяти країн вже зацікавлені у співпраці з Україною за програмою Drone Deals. Перші угоди підписані, контракти готуються, а нові домовленості принесуть енергетичні та фінансові результати для держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна та Німеччина домовилися про виробництво зброї на українській території. Він назвав це «сюрпризом», який зміцнить обороноздатність держави та продемонструє новий рівень підтримки з боку Берліна.
Президент Володимир Зеленський подякував ЄС, Великій Британії та Канаді за нові санкції проти російських структур і осіб, причетних до депортації українських дітей. Він наголосив, що санкційний тиск не зупиняється, а спільна мета — повернути дітей додому та покарати винних.
Європейський Союз запровадив санкції проти 16 осіб та 7 організацій, причетних до депортації та ідеологічної обробки українських дітей. Брюссель заявив, що мета — повернути дітей додому та притягнути Росію до відповідальності.
У Кремлі підтвердили домовленість про масштабний обмін полоненими між Росією та Україною, але Дмитро Пєсков визнав, що процес узгодження списків затягнувся. Москва демонструє обережний оптимізм, проте конкретних строків завершення підготовки не називає.
Керівник ОП Кирило Буданов заявив, що розмова між Зеленським і Путіним можлива лише за умови визнання Росією агресії, а Президент України тим часом анонсував виробництво зброї з Німеччиною на українській території.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.