Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ, - нардеп Василенко
Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки.
На порядку денному осінньої сесії ПАРЄ немає українських питань. Про це повідомила член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ, народний депутат фракції "Голос" Леся Василенко.
"На жаль, в Асамблеї страх бути брендованими "русофобами" превалює над обов'язком захищати принципи міжнародного права і права людини, записані в Конвенції. Проявляється це в тому, що українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ", - написала Василенко.
За її словами, тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки на бюро, де ці теми затверджуються.
"Пояснюють тим, що буквально в червні було прийнято резолюцію про права кримськотатарського народу. Також є нюанс і з вибором судді від України в ЄСПЛ. Хоча у делегатів є розуміння, що суддю від України вже давно треба поміняти (року два як), проте йти на обговорення ситуації в політгрупах не сильно хочуть. на сесії пройдуть дебати про ситуацію в Афганістані, міграційному кризі в Латвії, Литві та Польщі через обстановки в Білорусі, про кризу на Західних Балканах", - зазначила Василенко.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України є протидія агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації.
Російська влада публічно висловилася проти вступу України до Європейського Союзу, заявивши, що це нібито створить нові ризики для регіональної стабільності. Така позиція Кремля вкотре демонструє його прагнення втручатися у суверенні рішення Києва та перешкоджати європейському вибору українців.
Реджеп Таїп Ердоган заявив, що війна в Україні наближається до критичної точки, і світ не може дозволити собі її подальше затягування. Президент Туреччини наголосив, що його країна готова посилити дипломатичні зусилля, аби допомогти знайти шлях до справедливого миру, який враховуватиме інтереси України та гарантуватиме безпеку Європи.
Володимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
Президент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.
Російська влада несподівано змінила риторику щодо ультиматуму Україні, відмовившись від попередніх жорстких вимог. Це може означати, що Кремль шукає нові формати переговорів, адже попередня стратегія тиску не принесла результатів і лише посилила міжнародну ізоляцію Росії.
До лав Російського добровольчого корпусу (РДК) переходять колишні бійці ПВК “Вагнер”, які раніше воювали в Африці. Це свідчить про нову хвилю переформатування російських найманців, що після розпаду структури Пригожина шукають нові можливості для участі у війні проти Кремля.
Українська влада заявила, що країна перебуває у вирішальній фазі війни, коли кожне рішення може стати доленосним. Це точка неповернення, яка визначить, чи зможе Україна остаточно зламати російську агресію та закріпити своє місце серед провідних держав світу.
Президент Володимир Зеленський запросив до Києва переговорну делегацію зі США, аби обговорити майбутні гарантії безпеки для України. Він наголосив, що Київ прагне отримати чіткі та юридично закріплені механізми захисту, які забезпечать довгострокову підтримку та убезпечать країну від повторення російської агресії.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже двічі передавала США інформацію про те, що Росія передає Ірану розвіддані щодо українських військових об’єктів. За його словами, така співпраця між Москвою та Тегераном становить серйозну загрозу не лише для України, а й для глобальної безпеки.
Кіт Келлог запропонував створити новий оборонний альянс за участі України, який мав би стати альтернативою або доповненням до НАТО. Ідея полягає у формуванні союзу держав, готових діяти більш рішуче та оперативно у протидії російській агресії, не чекаючи консенсусу всередині існуючих структур.
Російська влада публічно висловилася проти вступу України до Європейського Союзу, заявивши, що це нібито створить нові ризики для регіональної стабільності. Така позиція Кремля вкотре демонструє його прагнення втручатися у суверенні рішення Києва та перешкоджати європейському вибору українців.
Реджеп Таїп Ердоган заявив, що війна в Україні наближається до критичної точки, і світ не може дозволити собі її подальше затягування. Президент Туреччини наголосив, що його країна готова посилити дипломатичні зусилля, аби допомогти знайти шлях до справедливого миру, який враховуватиме інтереси України та гарантуватиме безпеку Європи.
Володимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
Президент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.