Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ, - нардеп Василенко
Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки.
На порядку денному осінньої сесії ПАРЄ немає українських питань. Про це повідомила член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ, народний депутат фракції "Голос" Леся Василенко.
"На жаль, в Асамблеї страх бути брендованими "русофобами" превалює над обов'язком захищати принципи міжнародного права і права людини, записані в Конвенції. Проявляється це в тому, що українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ", - написала Василенко.
За її словами, тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки на бюро, де ці теми затверджуються.
"Пояснюють тим, що буквально в червні було прийнято резолюцію про права кримськотатарського народу. Також є нюанс і з вибором судді від України в ЄСПЛ. Хоча у делегатів є розуміння, що суддю від України вже давно треба поміняти (року два як), проте йти на обговорення ситуації в політгрупах не сильно хочуть. на сесії пройдуть дебати про ситуацію в Афганістані, міграційному кризі в Латвії, Литві та Польщі через обстановки в Білорусі, про кризу на Західних Балканах", - зазначила Василенко.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України є протидія агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації.
Євросоюз підтвердив готовність профінансувати Україну на €90 мільярдів, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати рішення. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб забезпечити Київ ресурсами для виживання та відновлення.
Після візитів до Лондона та Мадрида Україна отримала нові домовленості у сфері оборони та безпеки. Президент Володимир Зеленський наголосив, що вони стосуються не лише виробництва зброї, а й підтримки всього суспільства та координації спільного захисту.
Україна оголосила про відновлення переговорів із союзниками: вже цієї суботи у США відбудеться зустріч політичної групи, яка має закласти основу для нового етапу діалогу. Президент Зеленський наголосив, що Київ робить усе, аби переговори були змістовними та наближали мир.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що нині для Вашингтона пріоритетом є використання боєприпасів у війні проти Ірану, а не постачання їх Україні. Він прямо звинуватив Джо Байдена у виснаженні американських запасів через масштабну військову допомогу Києву.
Москва заявила, що тристоронній діалог між Україною, США та Росією відновиться лише після узгодження розкладу сторін, причому вирішальним фактором названо американський графік.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із закликом до Європейського Союзу терміново виплатити Україні погоджений кредит у 90 мільярдів євро та ухвалити двадцятий пакет санкцій проти Росії. Він заявив, що Європа не може дозволити одній країні блокувати рішення, які визначають безпеку континенту.
На нараді, присвяченій 12-й річниці анексії Криму, президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва інвестувала у півострів понад 1,3 трильйона рублів. Він назвав окупацію «історичним днем» для РФ та привітав мешканців, яких у 2014 році змусили голосувати на так званому «референдумі» під дулами автоматів.
Президент України Володимир Зеленський розповів, що підготував для Дональда Трампа iPad, який у режимі реального часу показує ситуацію на фронті: атаки дронів і ракет, перехоплення українською армією та вартість кожного кілометра окупованої території.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що російське командування регулярно перебільшує військові успіхи, намагаючись видати обмежені тактичні просування за стратегічні прориви. Аналітики наголошують: це не відображає реальної ситуації на полі бою, а є елементом пропаганди, покликаної деморалізувати Україну та переконати Захід у «неминучості» перемоги Росії.
Американська розвідка оцінила ситуацію на фронті й дійшла висновку, що Росія не відмовиться від стратегії затяжної війни. Кремль прагне використати час як головний інструмент тиску, поступово виснажуючи українські сили та ресурси.
Євросоюз підтвердив готовність профінансувати Україну на €90 мільярдів, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати рішення. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб забезпечити Київ ресурсами для виживання та відновлення.
Після візитів до Лондона та Мадрида Україна отримала нові домовленості у сфері оборони та безпеки. Президент Володимир Зеленський наголосив, що вони стосуються не лише виробництва зброї, а й підтримки всього суспільства та координації спільного захисту.
Україна оголосила про відновлення переговорів із союзниками: вже цієї суботи у США відбудеться зустріч політичної групи, яка має закласти основу для нового етапу діалогу. Президент Зеленський наголосив, що Київ робить усе, аби переговори були змістовними та наближали мир.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що нині для Вашингтона пріоритетом є використання боєприпасів у війні проти Ірану, а не постачання їх Україні. Він прямо звинуватив Джо Байдена у виснаженні американських запасів через масштабну військову допомогу Києву.