Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ, - нардеп Василенко
Українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки.
На порядку денному осінньої сесії ПАРЄ немає українських питань. Про це повідомила член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ, народний депутат фракції "Голос" Леся Василенко.
"На жаль, в Асамблеї страх бути брендованими "русофобами" превалює над обов'язком захищати принципи міжнародного права і права людини, записані в Конвенції. Проявляється це в тому, що українські питання не потрапляють до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ", - написала Василенко.
За її словами, тема дебатів "Політичні переслідування корінних народів в Криму Російською Федерацією", запропонована українською делегацією, не отримала підтримки на бюро, де ці теми затверджуються.
"Пояснюють тим, що буквально в червні було прийнято резолюцію про права кримськотатарського народу. Також є нюанс і з вибором судді від України в ЄСПЛ. Хоча у делегатів є розуміння, що суддю від України вже давно треба поміняти (року два як), проте йти на обговорення ситуації в політгрупах не сильно хочуть. на сесії пройдуть дебати про ситуацію в Афганістані, міграційному кризі в Латвії, Литві та Польщі через обстановки в Білорусі, про кризу на Західних Балканах", - зазначила Василенко.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України є протидія агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації.
Новопризначений голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров заявив, що головним завданням на новій посаді стане посилення можливостей відомства, розширення міжнародної співпраці та забезпечення СЗР необхідними ресурсами для ефективного захисту національних інтересів.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія може змінити пріоритети повітряних атак і зосередити удари на об'єктах водопостачання. За його словами, українська влада вже готується до такого сценарію, посилюючи захист критичної інфраструктури та координуючи дії з місцевими громадами.
Президент США Дональд Трамп отримав нове вікно можливостей для активізації мирних переговорів між Україною та Росією.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний висловив переконання, що Києву варто зосередитися на створенні нових європейських механізмів безпеки, оскільки перспектива членства в НАТО, на його думку, є недосяжною.
Україна готується укласти ще 15 міжнародних угод у межах формату Drone deals, який передбачає не лише співпрацю у сфері безпілотників, а й довгострокове фінансування українського оборонного виробництва та інтеграцію бойового досвіду з партнерами.
Президент Володимир Зеленський доручив українським дипломатам активізувати роботу напередодні виборчих кампаній у державах-партнерах, щоб не допустити послаблення міжнародної підтримки України та ефективно протидіяти спробам Росії впливати на політичні процеси за кордоном.
Президент Володимир Зеленський поставив перед українськими послами нові зовнішньополітичні завдання, серед яких одним із ключових напрямків визначив розвиток відносин із Китаєм.
Президент Зеленський повідомив, що найближчими тижнями Україна планує укласти низку нових міжнародних домовленостей, які мають зміцнити обороноздатність держави, розширити військово-технічне співробітництво із союзниками та забезпечити додаткову підтримку українського оборонно-промислового комплексу.
Україна найближчими місяцями не зможе отримати американську ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot. Про це заявив постійний представник США при НАТО Метью Вітакер, наголосивши, що переговори щодо такої співпраці тривають, однак завершити їх до початку зими не вдасться.
Для створення повноцінного антибалістичного щита Україні необхідно близько 100 систем FREJYA. Про це заявив президент Володимир Зеленський, наголосивши, що реалізація проєкту дозволить не лише захистити українське небо, а й у перспективі зробити нову систему основою європейської протиракетної оборони.
Новопризначений голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров заявив, що головним завданням на новій посаді стане посилення можливостей відомства, розширення міжнародної співпраці та забезпечення СЗР необхідними ресурсами для ефективного захисту національних інтересів.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія може змінити пріоритети повітряних атак і зосередити удари на об'єктах водопостачання. За його словами, українська влада вже готується до такого сценарію, посилюючи захист критичної інфраструктури та координуючи дії з місцевими громадами.
Президент США Дональд Трамп отримав нове вікно можливостей для активізації мирних переговорів між Україною та Росією.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний висловив переконання, що Києву варто зосередитися на створенні нових європейських механізмів безпеки, оскільки перспектива членства в НАТО, на його думку, є недосяжною.