Укрзалізниця програла справу АМКУ у Верховному суді
Зображення з сайту "Етнохата"
Сьогодні, 22 листопада, стало відомо, що Верховний суд поставив крапку у справі Укрзалізниці проти АМКУ.
Через відмову філії Укрзалізниці розвести залізничні мости на Дніпрі для пропуску великогабаритного судна Дніпропетровським відділенням Комітету за заявою АСК "Укррічфлот" була розпочата справа.
Про це повідомляє пресслужба Антимонопольного комітету України.
Встановлена Укрзалізницею вартість піднімання прогінних споруд мостів не відповідала витратам залізниці на піднімання цих споруд. Це означає, що Укрзалізниця встановила таку вартість цієї послуги через монополію на ринку.
"За результатами розглянутої справи Тимчасова адміністративна колегія Комітету прийняла рішення та наклала на Укрзалізницю штраф у розмірі 760 тис грн., а також зобов’язала припинити порушення - скласти економічно обґрунтований кошторис витрат на цю послугу. Укрзалізниця не погодилась з рішенням Комітету та оскаржила його в судовому порядку", - йдеться у повідомленні АМКУ.
14 листопада 2019 року Верховний суд ухвалив постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва та постанова Північного апеляційного господарського суду залишені без змін, а касаційна скарга Укрзалізниці - без задоволення.
Таким чином Верховний суд підтвердив правомірність висновків АМКУ у справі про зловживання монопольним становищем АТ "Укрзалізниця".
Раніше стало відомо, що розслідування завдання філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Укрзалізниця" збитків у розмірі 39,8 млн грн закінчено.
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.
Україна не зможе швидко закрити проблему російських балістичних ударів без додаткових ракет для систем Patriot.
Найбільший російський маркетплейс Wildberries, засновницею та генеральною директоркою якого є Тетяна Кім, не здійснює прямих поставок спорядження російській армії.
Президент Володимир Зеленський оголосив про нові кадрові рішення у секторі безпеки та оборони. Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки України, а Ігор Клименко призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони.
Сполучені Штати розпочали переговори з Україною щодо можливого передання технологій, пов'язаних із виробництвом систем протиповітряної оборони Patriot.
Російська армія втратила темп наступальних операцій в Україні й більше не демонструє оперативних проривів, на які розраховував Кремль.
Російська економіка дедалі сильніше залежить від військово-промислового комплексу, тоді як цивільні галузі втрачають виробничі потужності, інвестиції та кадри.
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.