Укрзалізниця програла справу АМКУ у Верховному суді
Зображення з сайту "Етнохата"
Сьогодні, 22 листопада, стало відомо, що Верховний суд поставив крапку у справі Укрзалізниці проти АМКУ.
Через відмову філії Укрзалізниці розвести залізничні мости на Дніпрі для пропуску великогабаритного судна Дніпропетровським відділенням Комітету за заявою АСК "Укррічфлот" була розпочата справа.
Про це повідомляє пресслужба Антимонопольного комітету України.
Встановлена Укрзалізницею вартість піднімання прогінних споруд мостів не відповідала витратам залізниці на піднімання цих споруд. Це означає, що Укрзалізниця встановила таку вартість цієї послуги через монополію на ринку.
"За результатами розглянутої справи Тимчасова адміністративна колегія Комітету прийняла рішення та наклала на Укрзалізницю штраф у розмірі 760 тис грн., а також зобов’язала припинити порушення - скласти економічно обґрунтований кошторис витрат на цю послугу. Укрзалізниця не погодилась з рішенням Комітету та оскаржила його в судовому порядку", - йдеться у повідомленні АМКУ.
14 листопада 2019 року Верховний суд ухвалив постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва та постанова Північного апеляційного господарського суду залишені без змін, а касаційна скарга Укрзалізниці - без задоволення.
Таким чином Верховний суд підтвердив правомірність висновків АМКУ у справі про зловживання монопольним становищем АТ "Укрзалізниця".
Раніше стало відомо, що розслідування завдання філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Укрзалізниця" збитків у розмірі 39,8 млн грн закінчено.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.