В ОБСЄ пролунала консолідована підтримка України в протидії агресії РФ, – Кулеба
В ОБСЄ пролунала консолідована міжнародна підтримка України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів з боку РФ. Партнери повністю поділяють позицію України: принципи ОБСЄ, зафіксовані в Гельсінському заключному акті, є непорушними, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
ОБСЄ підтримує Україну перед обличчям агресії Росії. Про це повідомляє пресслужба МЗС України в четвер, 13 січня.
"Засідання Постійної ради ОБСЄ засвідчило, що наша робота дала результат - в ОБСЄ пролунала консолідована міжнародна підтримка України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів з боку РФ. Партнери повністю поділяють позицію України: принципи ОБСЄ, зафіксовані в Гельсінському заключному акті, є непорушними, включно з правом держав вільно обирати, частиною якої організації чи союзного договору бути", - сказав Кулеба.
Він зазначив, що, маючи підтримку партнерів, Україна продовжує працювати над тим, щоб Російська Федерація замість ультиматумів на тему європейської безпеки почала сумлінно виконувати Гельсінський декалог. Зокрема, йдеться про припинення агресії на Донбасі, деокупацію Криму, реальні кроки з урегулювання решти створених нею тривалих конфліктів на просторі ОБСЄ, а саме в Грузії та Молдові.
"У цьому ж контексті нагадую, що, згідно з основоположними документами ОБСЄ, Російська Федерація зобов'язалася "не розглядати будь-яку частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу". Попри незадовільний для Росії тиждень великої дипломатії, вважаю, що єдиним способом для росіян підтвердити відсутність намірів вирішувати проблеми силовим шляхом є продовження дискусії в усталених форматах, зокрема, в ОБСЄ", - наголосив Кулеба.
Нагадаємо, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав. Також ASPI news повідомляло, що віцеспікер Ради Федерації Росії Костянтин Косачов впевнений, що на переговорах між Росією та США у Женеві був діалог, "а не два монологи".
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
Командир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
Уряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
Офіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
Кремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.