В Офісі президента розповіли, чого чекати від нового президента США
Вибори президента у США будуть "достатньо жорсткими". Кампанія виглядає технологічніше, ніж це було ще місяць тому. Кандидати абсолютно різні, що є проявом демократії, заявив в інтерв'ю 24 каналу радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
"Що очікувати від того чи іншого кандидата, який переможе? Я б спокійно ставився до будь-якого кандидата, який стане "господарем" Білого дому. Тому що або США залишаються лідером, або вони програють глобальне лідерство Росії, якщо вони відмовляться від підтримки України. Ба більше, ця підтримка сьогодні не є аж такою коштовною, як здавалося. Все ж 60 мільярдів (а ми говоримо про конкретні пакети допомоги від США), при тому що мілітарний бюджет самих Штатів трохи більше ніж 900 мільярдів доларів, – непорівнянні з ціною глобального лідерства", - зазначив Подоляк.
Він додав, що Росія повністю відмовилась від будь-яких правил, зокрема ведення війни. На Саміті миру Україна пропонувала обговорення правил війни. Наприклад, що енергетичні об'єкти мають бути поза ударами, як і удари по цивільному населенню та по критичній інфраструктурі. Якщо залишити Росію в такому вигляді, як сьогодні, "то це, безумовно, створюватиме величезне навантаження на системи безпеки США".
Подоляк наголосив, що тези про "позитивно-радикальний" настрій кандидатки Камали Гарріс треба обережно. "Це достатньо жорстка кампанія, тож, щоб не було такого, що ми підтримуємо того чи іншого кандидата... Ми з вами вкрай зацікавлені в абсолютно рівній підтримці України з боку Республіканської та Демократичної партії, це дуже важливо", - додав він.
Подоляк зауважив, що практично всі пасіонарні представники американської політичної еліти, незалежно від табору, чітко розуміють три речі щодо цієї війни:
По-перше, що Росія не є адекватною країною. Так, це не свідчить, що вони готові прийняти максимально жорсткі, радикальні рішення тут і зараз. Війни такого масштабу точно не прогнозувались, тим паче на Європейському континенті. Тому еліти були сконцентровані на співпраці, на бізнесі, зокрема корумпованому, тому що Росія тільки через корумпований бізнес і працює.
По-друге, з російською політичною елітою неможливо домовитись, тому що вони не вважають необхідним дотримуватись юридичних чи фактичних домовленостей.
По-третє, очевидна підтримка України з урахуванням того, наскільки зросла її суб'єктність. Цю суб'єктність довела сама ж Україна на полі бою.
"То чого сьогодні очікувати? Не хочу ображати інші країни, але сьогодні Україна чи не єдина країна, яка вміє захищати і територію, і свої правила життя, і свої цінності в такій масштабній війні. Це підсвідомо всі сприймають як прояв величезного потенціалу української нації", - підсумував Подоляк.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.