В Офісі президента розповіли, чого чекати від нового президента США
Вибори президента у США будуть "достатньо жорсткими". Кампанія виглядає технологічніше, ніж це було ще місяць тому. Кандидати абсолютно різні, що є проявом демократії, заявив в інтерв'ю 24 каналу радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
"Що очікувати від того чи іншого кандидата, який переможе? Я б спокійно ставився до будь-якого кандидата, який стане "господарем" Білого дому. Тому що або США залишаються лідером, або вони програють глобальне лідерство Росії, якщо вони відмовляться від підтримки України. Ба більше, ця підтримка сьогодні не є аж такою коштовною, як здавалося. Все ж 60 мільярдів (а ми говоримо про конкретні пакети допомоги від США), при тому що мілітарний бюджет самих Штатів трохи більше ніж 900 мільярдів доларів, – непорівнянні з ціною глобального лідерства", - зазначив Подоляк.
Він додав, що Росія повністю відмовилась від будь-яких правил, зокрема ведення війни. На Саміті миру Україна пропонувала обговорення правил війни. Наприклад, що енергетичні об'єкти мають бути поза ударами, як і удари по цивільному населенню та по критичній інфраструктурі. Якщо залишити Росію в такому вигляді, як сьогодні, "то це, безумовно, створюватиме величезне навантаження на системи безпеки США".
Подоляк наголосив, що тези про "позитивно-радикальний" настрій кандидатки Камали Гарріс треба обережно. "Це достатньо жорстка кампанія, тож, щоб не було такого, що ми підтримуємо того чи іншого кандидата... Ми з вами вкрай зацікавлені в абсолютно рівній підтримці України з боку Республіканської та Демократичної партії, це дуже важливо", - додав він.
Подоляк зауважив, що практично всі пасіонарні представники американської політичної еліти, незалежно від табору, чітко розуміють три речі щодо цієї війни:
По-перше, що Росія не є адекватною країною. Так, це не свідчить, що вони готові прийняти максимально жорсткі, радикальні рішення тут і зараз. Війни такого масштабу точно не прогнозувались, тим паче на Європейському континенті. Тому еліти були сконцентровані на співпраці, на бізнесі, зокрема корумпованому, тому що Росія тільки через корумпований бізнес і працює.
По-друге, з російською політичною елітою неможливо домовитись, тому що вони не вважають необхідним дотримуватись юридичних чи фактичних домовленостей.
По-третє, очевидна підтримка України з урахуванням того, наскільки зросла її суб'єктність. Цю суб'єктність довела сама ж Україна на полі бою.
"То чого сьогодні очікувати? Не хочу ображати інші країни, але сьогодні Україна чи не єдина країна, яка вміє захищати і територію, і свої правила життя, і свої цінності в такій масштабній війні. Це підсвідомо всі сприймають як прояв величезного потенціалу української нації", - підсумував Подоляк.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.