В ОПОРІ повідомили про перші порушення під час виборів президента
Голосування в другому турі президентських виборів стартувало всього дві години тому, а вже з'явилися перші повідомлення про порушення виборчого процесу.
Про це повідомили в прес-службі Громадянської мережі ОПОРА.
Так, спостерігачі зафіксували численні порушення , пов'язані з проведенням голосування у другому турі виборів президента України.
На дільницю №321048, розташований на Київщині в місті Яготин, спостерігача не пустили на дільницю №321048 і він не зміг спостерігати за ранковим засіданням виборчої дільниці.
"Тільки після дзвінка голові Окружної виборчої комісії, яка підтвердила наявність цієї постанови, спостерігача все ж пустили на ранкове засідання. Однак відкриття сейфа і підрахунок бюлетенів спостерігач пропустив", - заявили в ОПОРІ.
Також відбулася фіксація порушення у Хмельницькій області на виборчих дільницях № 680760, у селі Тимків Новоушицького району (ТВО №193), №680307 у селі Слобідка-Шелехівська Деражнянського району (ТВО № 191) та №681278 у селі Виноградівка Ярмолинецького району (ТВО №192) з однією стаціонарною урною для голосування.
Приміром, у Виноградівці члени виборчої комісії аргументували це тим, що другу урні нічим було опломбувати.
У той же час на дільниці №680452, що в селі Зубарі Ізяславського району (ТВО №189), комісія не хотіла виставляти другу урну, оскільки в них мало виборців, проте спостерігач ОПОРИ наполіг усунути порушення, тому комісія встановила другий ящик.
Також у Чернівцях виборча дільниця №730513 відкрилася із запізненням. Як повідомив голова окружної виборчої комісії у 201 окрузі, члени цієї дільничної комісії скаржилися, що голова дільничної виборчої комісії на засідання приходить напідпитку, тому зробили заміну.
Крім того, з'явилися повідомлення про неякісні умови, в яких доводиться працювати членам комісій у деяких приміщеннях для голосування температура не нижче +18 градусів.
Джерело: Тиждень
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.