В СБУ повідомили, що не "кошмарять" бізнес
В СБУ розповіли, що для підриву довіри до сектору нацбезпеки України можливі різноманітні інформаційні вкиди. Серед них - і нібито тиск на бізнес з боку СБУ.
Інформація про масові скарги підприємців на тиск з боку Служби безпеки України є маніпулятивною і не відповідає дійсності. Про це заявив заступник керівника з питань реформи СБУ Сергій Пунь. За його словами, не потрібно маніпулювати фантомним "кошмаренням" бізнесу, адже це не підкріплено фактами. Згідно із річним звітом Ради бізнес-омбудсмена за 2019 рік, кількість звернень щодо Служби безпеки України зменшилась найсуттєвіше (-45% проти 2018 року та -59% проти 2017 року). У 2019 році було лише 17 скарг на СБУ, тоді як на дії податківців скаржилися 1073 рази, а на Нацполіцію – 107. Сергій Пунь підкреслив, що СБУ системно виконує рекомендації, які надає Рада бізнес-омбудсмена.
За словами Пуня, такі інформаційні атаки відносно функціоналу СБУ є свідченням того, що питання реформи Служби стало занадто політизованим. Пунь додав, що в доопрацьованому законопроєкті щодо реформи СБУ враховані пропозиції міжнародних партнерів. У тому числі і щодо обмеження повноважень СБУ з протидії оргзлочинності, економічним і корупційним злочинам. Це може здійснюватися лише у межах контррозвідувальної діяльності. Також законопроєкт узгоджує статус СБУ із законом "Про національну безпеку". За діяльністю СБУ впроваджується шість видів контролю: президентський, парламентський, фінансовий, судовий, громадський і внутрішній. Окремо діятиме прокурорський нагляд.
Раніше стало відомо, що з початку 2020 року Служба безпеки України вилучила 238 кілограмів наркотиків, 223 кілограма прекурсорів та 56 кілограмів психотропних речовин. Все це намагалися перевезти через державний кордон. Раніше ASPI news повідомляло, що СБУ заблокувала незаконні поставки українських продуктів до злочинного угруповання ДНР.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.