В СБУ розповіли про досягнення війської контрозвідки у 2019 році
У 2019 році за матеріалами військової контррозвідки було розпочато 538 кримінальних проваджень.
Загалом із початку року повідомлення про підозри здійснено 119 особам.
Скеровано до суду понад 100 проваджень.
До різних термінів та видів покарання засуджено 43 особи, у тому числі 2 – за державну зраду, 16 – за тероризм.
Як розповіли у пресслужбі СБУ, серед засуджених, зокрема, троє учасників створеної Головним Управлінням Генштабу Збройних сил РФ агентурної групи "Сапфір". За завданням спецслужб Росії вони збирали розвідувальну інформацію про сили за засоби, задіяні в Операції об`єднаних сил, а також планували проведення антиукраїнських інформаційних акцій. Наразі координатора групи – "радника уряду ЛНР" А. Тимохіна оголошено у розшук.
Крім того за рік викрито 115 учасників незаконних збройних формувань проросійських терористів та їхніх пособників. До різних термінів ув`язнення засуджено 12 бойовиків.
Із початку цього року Службою:
зафіксовано 67 фактів спрямувань представників 14 іноземних держав до інформації з обмеженим доступом;
видворено 21 іноземця;
припинено злочинну діяльність 17 агентів спецслужб іноземних держав, серед яких − діючі та колишні військовослужбовці ЗСУ.
Так співробітники військової контррозвідки СБУ викрили спроби вербування спецслужбами РФ військовослужбовців-секретоносіїв ЗСУ для отримання розвідувальної інформації в оборонній сфері.
СБУ попередила підготовку російськими спецслужбами терористичного акту на одному із арсеналів ЗСУ, де зберігаються стратегічні запаси новітніх ракет та боєприпасів.
Також військова контррозвідка викрила спроби вербування представниками російських спецслужб та підконтрольних їм так званих "МГБ Д/ЛНР" українських військовослужбовців через соціальні мережі.
Нещодавно Служба виявила трьох замаскованих під патріотів військових-перебіжчиків: воїна-десантника, військового з району ООС та колишнього офіцера ЗСУ з Криму.
Крім того у межах захисту військово-економічного потенціалу військова контррозвідка СБУ попередила збитки держави на 17 мільярдів гривень.
У сферу відповідальності військових контррозвідників входить широкий спектр завдань: від виявлення проникнення агентів та шпигунів іноземних держав у вітчизняні військові формування до протидії корупції та зловживанням у воєнній сфері.

Американська адміністрація планує створити стимули для Росії, аби залучити її до мирних переговорів щодо України та послабити її союз із Китаєм. Такий підхід викликає занепокоєння серед українців, адже може перетворити війну на інструмент глобальної гри між великими державами.
Президент України Володимир Зеленський визнав, що має погане передчуття щодо мирних переговорів із Росією. Він пояснив, що увага США нині змістилася на конфлікт в Ірані, і це відчутно впливає на українське питання. За його словами, дипломатичні зустрічі постійно відкладаються, а Москва відмовляється від будь-яких форматів, які не відповідають її інтересам.
Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас у жорсткій заяві відкинула пропозицію прем’єра Бельгії про можливу нормалізацію відносин із Росією. Вона наголосила, що будь-яке повернення до звичайних контактів із Москвою лише посилить агресію та призведе до нових воєн.
Росія не готова припиняти агресію навіть у разі повного захоплення Донбасу. Заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова та риторика Кремля свідчать, що Москва прагне розширити свої вимоги й не збирається зупиняти війну, доки Україна не погодиться на капітуляційні умови.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має ще кілька пропозицій, які можуть допомогти завершити війну, і закликав до щоденного пошуку варіантів мирної угоди.
Президент України Володимир Зеленський закликав президента США Дональда Трампа та прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера зустрітися й «перезавантажити відносини». У розмові з британськими журналістами він наголосив, що нинішні суперечки між Вашингтоном і Лондоном щодо використання британських військових баз для операцій США створюють небезпечний прецедент.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ не злякається іранських погроз, які пролунали на тлі звинувачень у нібито підтримці Ізраїлю. Він наголосив, що українці вже давно живуть у реальності постійних загроз і не дозволять диктувати собі умови страхом.
Президент України Володимир Зеленський у розмові з New York Post розкрив масштаби російської мобілізації, заявивши, що Кремль щомісяця кидає на фронт до 45 тисяч людей. Українські військові змушені ліквідовувати приблизно таку ж кількість окупантів, аби стримати подальший наступ.
Президент Володимир Зеленський у розмові з New York Post заявив, що Україна потребує тисячі дронів-перехоплювачів, аби стримати російські масовані атаки, які вже сягають сотень безпілотників на добу.
Президент Володимир Зеленський у розмові з New York Post заявив, що Україна прагне миру і хоче, аби Сполучені Штати довіряли саме їй, а не маніпулятивним сигналам Володимира Путіна. Він підкреслив, що Київ і Вашингтон є союзниками у справі припинення війни, і закликав щодня шукати нові варіанти мирної угоди.
Американська адміністрація планує створити стимули для Росії, аби залучити її до мирних переговорів щодо України та послабити її союз із Китаєм. Такий підхід викликає занепокоєння серед українців, адже може перетворити війну на інструмент глобальної гри між великими державами.
Президент України Володимир Зеленський визнав, що має погане передчуття щодо мирних переговорів із Росією. Він пояснив, що увага США нині змістилася на конфлікт в Ірані, і це відчутно впливає на українське питання. За його словами, дипломатичні зустрічі постійно відкладаються, а Москва відмовляється від будь-яких форматів, які не відповідають її інтересам.
Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас у жорсткій заяві відкинула пропозицію прем’єра Бельгії про можливу нормалізацію відносин із Росією. Вона наголосила, що будь-яке повернення до звичайних контактів із Москвою лише посилить агресію та призведе до нових воєн.
Росія не готова припиняти агресію навіть у разі повного захоплення Донбасу. Заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова та риторика Кремля свідчать, що Москва прагне розширити свої вимоги й не збирається зупиняти війну, доки Україна не погодиться на капітуляційні умови.