В Україні відбуваються спроби повернути у зворотному напрямку демократичні процеси, - Кличко
В Україні здійснюється спроба не тільки загальмувати, а й повернути у зворотному напрямку демократичні процеси, побудувавши жорстку вертикаль влади, як у часи Януковича. Утім нічим гарним це не закінчилося.
Сьогодні в Україні відбуваються чергові спроби не тільки загальмувати, а й повернути у зворотному напрямку демократичні процеси. Йдеться про намагання знову побудувати жорстку вертикаль влади, заявив під час Київського Безпекового форуму мер Києва Віталій Кличко.
За його словами, знову, як і за часів Януковича, відбувається наступ на свободу слова, на журналістів, несприйняття будь-якої критики. "Ми пам’ятаємо ті часи в 2013-2014 роках, але нічим хорошим це не закінчилося", – нагадав Кличко.
"Я вважаю абсолютно вірним, що організатори сьогоднішнього заходу передбачили дискусію з питань демократії в Україні. Бо це має безпосередній влив на безпеку нашої держави. Я впевнений, що тільки розвиток демократичних засад в нашому суспільстві може забезпечити об’єктивну та всебічну оцінку тих безпекових викликів, що стоять перед нашою державою з 2014 року. За майже 8 років російської агресії вони, на жаль, не стали менш серйозними і становлять реальну загрозу для суверенітету України та нашого європейського вибору", – сказав Кличко.
Він зазначив, що тільки розвиток і посилення демократичних засад в суспільстві може забезпечити ефективні рішення в галузі безпеки та оборони, що відповідають реальній ситуації.
Також мер Києва торкнувся теми місцевого самоврядування. "Я та мої колеги з Асоціації міст України переконані, що розвиток місцевого самоврядування є необхідною складовою демократичного розвитку суспільства. Бо саме місцеве самоврядування створює фундамент, на якому тримаються всі демократичні інституції. Саме тому ми підтримали процес децентралізації в Україні", – зазначив він, зауваживши, що сьогодні відбуваються спроби згорнути реформу децентралізації та обмежити повноваження місцевого самоврядування.
"Тільки завдяки активній позиції Асоціації міст вдалось відхилити проект змін до Конституції України, запропонований провладною командою в 2019 році. Втім, після "доопрацювання" він повернувся з тими ж самими недоліками. Наприклад, він передбачає право парламенту та президента позбавляти місцеве самоврядування повноважень. І передавати їх префектам, призначеним президентом. Префекти отримують повноваження зупиняти виконання рішень органів місцевого самоврядування. А президент – зупиняти діяльність місцевих рад та голів, обраних мешканцями громад. Тій самій логіці централізації влади відповідає і законопроект про столицю, який намагаються без обговорення швидко протягнути. Якщо ми хочемо якісний законопроект, який відповідає ключовим європейським принципам, якщо ми будуємо європейську країну і європейську столицю, ми повинні врахувати зауваження європейських партнерів та ретельно доопрацювати законопроект", – підкреслив Кличко, наголосивши, що центральну владу турбують не проблеми ефективного самоврядування і потреби громадян, а лише концентрація власних повноважень.
"Нам потрібна сьогодні серйозна та чесна розмова із суспільством про серйозні виклики, з якими стикається Україна в безпековій сфері, включно з енергетикою. Особливо актуальним питання безпеки є сьогодні, коли біля кордону України зосереджені російські війська. Тому сьогодні ми маємо об’єднати зусилля та ухвалювати правильні рішення. Адже кожна помилка буде дорого коштувати", – наголосив мер Києва.
ASPI news інформувало, що українці все більше підтримують очільника столиці Віталія Кличка та його політичну силу. Про це свідчать результати останнього опитування Київського міжнародного інституту соціології. Також нагадаємо, що Віталій Кличко вважає, що збереження місцевого самоврядування в Україні та столиці є першочерговим завданням для нього.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.