В Україні закрили реєстр корупціонерів
Майже 24 тисячі корупціонерів потенційно зможуть повернутися на держслужбу, адже Мін’юст перестав публікувати реєстр корупціонерів у форматі відкритих даних.
Як нагадує Опендатабот, людина яка скоїла корупційне правопорушення як мінімум протягом трьох років не має права обіймати державні посади. Якщо її статус буде неможливо перевірити автоматично, є ризик, що ці люди зможуть повернутися на державні посади.
"Відповідно до постанови Кабміну, Національне агентство проводило перевірку претендента на державну посаду в реєстрі корупціонерів. Якщо людина потрапила в реєстр, то протягом трьох років її не мали брати на роботу в Держоргани", — пояснює виконавчий директор Центру політико правових досліджень Тарас Бойко.
Починаючи з 14 серпня 2018-го року списки корупціонерів публікували на порталі відкритих даних кожні 7-10 днів. Проте останнє оновлення даних відбулося 25 червня 2019 року.
Згідно з останнім оновленням в Україні було зареєстровано понад 23,9 тисяч корупціонерів.
Національне агентство з протидії корупції зараз взялося створювати сайт з реєстром корупціонерів, проте цей реєстр не є відкритим — ці дані неможливо обробити автоматично.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.