В Україні з'явився привід для визначення меж повноважень органів влади, - Стефанчук
Рішення Конституційного суду України про неконституційність положень закону про правовий статус НКРЕКП і призначення її членів дає привід розмежування повноважень і функції органів влади в країні.
Про це заявив представник президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"Це рішення - перший прецедент, ми всі його повинні дуже добре проаналізувати.
Безперечно, були великі сумніви про ці повноваження президента. Конституційний суд видав рішення, що він (президент - ред.) не може цього робити (призначати і звільняти членів НКРЕКП - ред.). Ми повинні всі ухвалити це рішення, і думати тепер, як жити далі. Дійсно, є ціла низка органів, за якими ми повинні сьогодні функціонально визначити - чи це компетенція президента?", - сказав він в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Стефанчук вказав, що ст. 106 Конституції чітко покладає на президента певні функції, і необхідно привести все законодавство у відповідність до Конституції.
"Але аналогічно ми повинні привести у відповідність до Конституції і всі інші законодавчі акти, зокрема, про компетенцію Верховної Ради, Кабінету міністрів, РНБО, Верховного суду, Конституційного суду, як ці гілки влади повинні між собою взаємодіяти", - підкреслив він.
Раніше повідомлялося, що низка положень Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг" були визначені в Конституційному суді України, як такі, що не відповідають законам Конституції.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив про підготовку масштабних ударів по Україні, назвавши їх відповіддю на атаки по території РФ, що вкотре продемонструвало прагнення Кремля продовжувати силовий сценарій замість пошуку дипломатичних рішень.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку Україною нових рішень, які мають посилити позиції держави у протистоянні з Росією та змусити Кремль перейти від війни до реальних дипломатичних кроків.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» завершилося важливими рішеннями, які мають посилити українську армію, зокрема у сфері далекобійного озброєння, протиповітряної оборони та розвитку оборонного виробництва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.