В Україні з'явився привід для визначення меж повноважень органів влади, - Стефанчук
Рішення Конституційного суду України про неконституційність положень закону про правовий статус НКРЕКП і призначення її членів дає привід розмежування повноважень і функції органів влади в країні.
Про це заявив представник президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"Це рішення - перший прецедент, ми всі його повинні дуже добре проаналізувати.
Безперечно, були великі сумніви про ці повноваження президента. Конституційний суд видав рішення, що він (президент - ред.) не може цього робити (призначати і звільняти членів НКРЕКП - ред.). Ми повинні всі ухвалити це рішення, і думати тепер, як жити далі. Дійсно, є ціла низка органів, за якими ми повинні сьогодні функціонально визначити - чи це компетенція президента?", - сказав він в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Стефанчук вказав, що ст. 106 Конституції чітко покладає на президента певні функції, і необхідно привести все законодавство у відповідність до Конституції.
"Але аналогічно ми повинні привести у відповідність до Конституції і всі інші законодавчі акти, зокрема, про компетенцію Верховної Ради, Кабінету міністрів, РНБО, Верховного суду, Конституційного суду, як ці гілки влади повинні між собою взаємодіяти", - підкреслив він.
Раніше повідомлялося, що низка положень Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг" були визначені в Конституційному суді України, як такі, що не відповідають законам Конституції.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.