В Україні з'явився привід для визначення меж повноважень органів влади, - Стефанчук
Рішення Конституційного суду України про неконституційність положень закону про правовий статус НКРЕКП і призначення її членів дає привід розмежування повноважень і функції органів влади в країні.
Про це заявив представник президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"Це рішення - перший прецедент, ми всі його повинні дуже добре проаналізувати.
Безперечно, були великі сумніви про ці повноваження президента. Конституційний суд видав рішення, що він (президент - ред.) не може цього робити (призначати і звільняти членів НКРЕКП - ред.). Ми повинні всі ухвалити це рішення, і думати тепер, як жити далі. Дійсно, є ціла низка органів, за якими ми повинні сьогодні функціонально визначити - чи це компетенція президента?", - сказав він в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Стефанчук вказав, що ст. 106 Конституції чітко покладає на президента певні функції, і необхідно привести все законодавство у відповідність до Конституції.
"Але аналогічно ми повинні привести у відповідність до Конституції і всі інші законодавчі акти, зокрема, про компетенцію Верховної Ради, Кабінету міністрів, РНБО, Верховного суду, Конституційного суду, як ці гілки влади повинні між собою взаємодіяти", - підкреслив він.
Раніше повідомлялося, що низка положень Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг" були визначені в Конституційному суді України, як такі, що не відповідають законам Конституції.
Сергій Лавров перетворив парад у Москві на арену погроз: глава МЗС Росії заявив, що Україна та країни Заходу нібито готують провокації, аби зірвати святкування 9 травня. Його слова стали черговим доказом того, що Кремль використовує символічні дати для залякування світу.
Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією, яке має діяти з 8 по 10 травня. Ініціатива приурочена до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, але в Києві наголошують: перемир’я може стати лише тактичною паузою для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до 9 травня заявив, що українці відзначають цей день як пам’ять про перемогу над нацизмом, а не як шоу російської пропаганди. Він підкреслив, що сучасна боротьба України проти агресії є продовженням тієї ж історичної місії — зупинити зло, яке прагне поневолити народи.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
The Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
Сергій Лавров перетворив парад у Москві на арену погроз: глава МЗС Росії заявив, що Україна та країни Заходу нібито готують провокації, аби зірвати святкування 9 травня. Його слова стали черговим доказом того, що Кремль використовує символічні дати для залякування світу.
Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією, яке має діяти з 8 по 10 травня. Ініціатива приурочена до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, але в Києві наголошують: перемир’я може стати лише тактичною паузою для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до 9 травня заявив, що українці відзначають цей день як пам’ять про перемогу над нацизмом, а не як шоу російської пропаганди. Він підкреслив, що сучасна боротьба України проти агресії є продовженням тієї ж історичної місії — зупинити зло, яке прагне поневолити народи.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.