В Україні з'явився привід для визначення меж повноважень органів влади, - Стефанчук
Рішення Конституційного суду України про неконституційність положень закону про правовий статус НКРЕКП і призначення її членів дає привід розмежування повноважень і функції органів влади в країні.
Про це заявив представник президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"Це рішення - перший прецедент, ми всі його повинні дуже добре проаналізувати.
Безперечно, були великі сумніви про ці повноваження президента. Конституційний суд видав рішення, що він (президент - ред.) не може цього робити (призначати і звільняти членів НКРЕКП - ред.). Ми повинні всі ухвалити це рішення, і думати тепер, як жити далі. Дійсно, є ціла низка органів, за якими ми повинні сьогодні функціонально визначити - чи це компетенція президента?", - сказав він в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Стефанчук вказав, що ст. 106 Конституції чітко покладає на президента певні функції, і необхідно привести все законодавство у відповідність до Конституції.
"Але аналогічно ми повинні привести у відповідність до Конституції і всі інші законодавчі акти, зокрема, про компетенцію Верховної Ради, Кабінету міністрів, РНБО, Верховного суду, Конституційного суду, як ці гілки влади повинні між собою взаємодіяти", - підкреслив він.
Раніше повідомлялося, що низка положень Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг" були визначені в Конституційному суді України, як такі, що не відповідають законам Конституції.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.