Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Венедіктової на пост глави ГПУ
Колишня глава Державного бюро розслідувань стала першою в історії України генеральним прокурором-жінкою.
Верховна Рада України поданий президентом Володимиром Зеленським "Проект Постанови про надання згоди на призначення Венедіктової І.В. на посаду генерального прокурора". За відповідне рішення у вівторок, 17 березня, проголосували 269 народних депутатів України.
Відомо, що кандидатура Венедиктової була запропонована президентом України Володимиром Зеленським.
Під час голосування стало відомо, що категорично проти кандидатури Венедиктової були народні депутати з фракції "Європейська Солідарність" (проти 24 нардепа) і фракції "Голос" (проти 14 нардепів).
Позитивно кандидатуру Венідіктової сприйняли у фракціях "Слуга народу" (за - 224 нардепа), "За Майбутнє" (за - 16 нардепів) і "Довіра" (за - 13 нардепів). Фракції ОПЗЖ і "Батьківщина" утрималися від голосування.
Довідка ASPI. Ірина Венедіктова – український юрист. Доктор юридичних наук, професор. Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Експерт з питань реформи судової системи ЗеКоманди.
З 27 грудня 2019 Венедіктова тимчасово виконувала обов'язки директора ДБР. До цього, пройшовши в Раду за списками партії "Слуга народу" під третім номерів списку, працювала народним депутатом.
Нагадаємо, що заступник генпрокурора Віктор Чумак став виконувачем обов'язки генерального прокурора України.
До цього Верховна Рада України на позачерговому засіданні підтримала 279 голосами проект постанови про висловлення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапці.
Президент України Володимир Зеленський заявив про важливість спеціальних операцій українських сил у Криму та наголосив, що боротьба за звільнення окупованого півострова триває не лише на полі бою, а й через системні дії проти військової інфраструктури Росії.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент України Володимир Зеленський заявив про важливість спеціальних операцій українських сил у Криму та наголосив, що боротьба за звільнення окупованого півострова триває не лише на полі бою, а й через системні дії проти військової інфраструктури Росії.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.