Верховна Рада ухвалила зміни до держбюджету-2020 з дефіцитом майже 300 млрд грн: подробиці
Верховна Рада України ухвалила зміни до державного бюджету на 2020 рік, необхідні для боротьби з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 та передбачають підвищення бюджетного дефіциту втричі - до 298 млрд грн. Запроваджений Фонд боротьби з COVID-19 в обсязі 64,7 млрд грн буде направлений на додаткові виплати медикам, закупівлю необхідного медичного обладнання, виплату допомоги по безробіттю та фінансову допомогу сім'ям медпрацівників.
Під час ухвалення законопроєкту №3279-д за основу проголосували 252 депутати, а в цілому - 249 депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів. Згідно з текстом проєкту закону, після внесення змін доходи держбюджету становитимуть 975,8 млрд грн, видатки - 1,266 трлн грн, граничний обсяг дефіциту - 298,4 млрд грн, обсяг державного боргу - 2,387 трлн грн, повідомляє УНІАН в понеділок, 13 квітня.

Представляючи проєкт, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль назвав його пріоритетом фінансування боротьби з коронавірусом, включаючи підвищення видатків на медицину на 16,4 млрд грн, пенсійне забезпечення - на 29,7 млрд грн, соціальні витрати - на 19,5 млрд грн. Водночас він підкреслив, що оновлений проєкт передбачає фінансування важливих для економіки видатків, включаючи дорожній фонд в обсязі 72 млрд грн, програми підтримки регіонів і аграріїв, культури, освіти, а також фінансування армії в колишніх обсягах. Також прем'єр зазначив, що обсяг Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 становитиме 64,7 млрд грн.
"Це додаткові виплати медпрацівникам, які рятують українців, закупівля медичного обладнання, виплати українцям, які втратили роботу через коронавірус, надання грошової допомоги сім'ям медпрацівників", - пояснив Шмигаль.
Депутат Олександр Трухін від імені комітету з питань бюджетної політики закликав колег ухвалити законопроєкт за основу і в цілому. За його словами, комітет вважає запропонований проєкт збалансованим та таким, що повністю відповідає цілям і завданням Верховної Ради. Уряд його зможе виконати.
Нагадаємо, 30 березня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2571-д "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності". За відповідне рішення проголосували 267 народних депутатів. Законопроєкт про банки є однією з двох умов Міжнародного валютного фонду для продовження співпраці з Україною і для надання нового траншу. Його головна мета – унеможливити повернення банків колишнім власникам.
На позачерговому засіданні 13 квітня парламент ухвалив, що всі 16 тисяч поправок, які пропонуються до розгляду до закону про банки, розглядатимуть за 119 статтею регламенту. Вона дозволяє голосувати поправки не кожну окремо, а цілими розділами.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що його слова про відсутність перспектив вступу України до НАТО були неправильно сприйняті.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Ігор Клименко заявив, що Росія може зробити майбутній зимовий період одним із головних інструментів тиску на Україну. За його словами, держава вже зараз має готуватися до можливих атак на критично важливу інфраструктуру та координувати дії всіх органів безпеки для мінімізації ризиків.
Росія дедалі активніше використовує дефіцит українських засобів протиповітряної оборони, щоб нарощувати масштаб комбінованих атак по українських містах.
Посилення українських ударів по військових об'єктах на території Росії залишається єдиним реальним способом змусити Кремль обмежити масштаб ракетного терору. Таку думку висловив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, коментуючи нові масовані атаки РФ на українські міста.
Представники європейських країн у липні провели ще одну закриту зустріч із російською стороною, під час якої обговорювалися можливі шляхи завершення війни проти України.
Правитель Росії Володимир Путін підписав закон, який значно розширює перелік засуджених та осіб, що перебувають під слідством, які можуть укладати контракти з Міністерством оборони РФ для участі у війні проти України.
Кремль оголосив про масштабні зміни у вищому військовому командуванні російської армії. Володимир Путін замінив керівників одразу кількох ключових угруповань військ, які беруть участь у війні проти України, а також призначив нового командувача Військ безпілотних систем РФ.
У Міністерстві закордонних справ України прокоментували резонансні висловлювання посла України у Великій Британії Валерія Залужного щодо перспектив членства України в НАТО.
Постачання Україні додаткових систем Patriot саме по собі не здатне кардинально змінити ситуацію із захистом від російських балістичних ракет.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, головною темою якої стало прискорення постачання ракет для систем протиповітряної оборони.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що його слова про відсутність перспектив вступу України до НАТО були неправильно сприйняті.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Ігор Клименко заявив, що Росія може зробити майбутній зимовий період одним із головних інструментів тиску на Україну. За його словами, держава вже зараз має готуватися до можливих атак на критично важливу інфраструктуру та координувати дії всіх органів безпеки для мінімізації ризиків.
Росія дедалі активніше використовує дефіцит українських засобів протиповітряної оборони, щоб нарощувати масштаб комбінованих атак по українських містах.
Посилення українських ударів по військових об'єктах на території Росії залишається єдиним реальним способом змусити Кремль обмежити масштаб ракетного терору. Таку думку висловив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, коментуючи нові масовані атаки РФ на українські міста.