Верховна Рада запросила трьох міністрів для звіту: подробиці
У п'ятницю, 18 лютого, Верховна Рада заслухає міністра фінансів Сергія Марченка, міністра оборони Олексія Резнікова та прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Міністри звітуватимуть перед нардепами під час традиційної "години запитань до уряду".
Наприкінці робочого тижня перед народними депутатами виступлять міністр фінансів Сергій Марченко, міністр оборони Олексій Резніков та прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Рішення запросити урядовців для звіту було ухвалено під час погоджувальної ради.
Зокрема, доповідь Марченка буде присвячена питанням забезпечення фінансовими ресурсами, які потребують невідкладного вирішення. Резнікова заслухають з питань обороноздатності України, а Шмигаля щодо стану енергетичної безпеки України. У кожного з трьох міністрів буде по 20 хвилин на доповідь, після цього буде виділено 21 хвилину на запитання до членів Кабінету Міністрів від депутатських фракцій та груп. Ще 30 хвилин виділять на запитання від народних обранців.
ASPI news інформувало, що народний депутат України Петро Порошенко провів зустріч із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Він наголосив, що необхідна ще одна зустріч по терміновому засіданні погоджувальної ради та позачерговому засіданні парламенту. Також ми писали, що станом на цей момент в українському парламенті не ведуться ніяких консультацій щодо змін до Конституції України в частині членства нашої країни в НАТО. Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.