Вибори до Верховної Ради: ЦВК оголосила остаточні результати
Результати дострокових виборів до Верховної Ради були оголошені Центральною виборчою комісією в суботу, 3 серпня.
Центральна виборча комісія встановила результати дострокових виборів до Верховної Ради України в загальнодержавному багатомандатному окрузі.
Про це повідомила голова ЦВК Тетяна Сліпачук під час брифінгу, який транслювало Громадське.
Як повідомляється, за результатами опрацювання 100% протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування за списками партій, ЦВК встановила офіційні результати парламентських виборів.
Згідно з офіційним протоколом у парламент проходять такі партії:
"Слуга народу" — 43,16% виборців (6 млн 307 тисяч 793 голосів);
"Опозиційна платформа-за життя", - 13,05% (1 млн 908 тисяч 111 голосів);
"Батьківщина"— 8,18% (1 млн 196 тисяч 303 голосів);
"Європейська солідарність" — 8,10% (1 млн 184 тисячі 620 голосів);
"Голос" — 5,82% (851 тисяча 722 голосів).
Водночас, прохідний бар'єр у 5% не подолали:
"Радикальна партія Олега Ляшка" — 4,01% (586 тисяч 384 голоси);
"Сила і честь" — 3,82% (558 тисяч 652 голоси);
"Опозиційний блок" — 3,03% (443 тисячі 195 голосів);
"Українська стратегія Гройсмана" — 2,41% (352 тисячі 934 голосів);
"Партія Шарія" — 2,23% (327 тисяч 152 голоси);
ВО "Свобода" — 2,15% (315 тисяч 568 голосів);
"Громадянська позиція" — 1,04% (153 тисячі 225 голосів).
Решта учасників виборчих перегонів отримали менш як 1% підтримки українців.
Таким чином, за виборчими списками місця в парламенті розподілилися так:
"Слуга народу" — 124 місця;
"Опозиційна платформа-За життя" - 37 місць;
"Батьківщина" — 24 місця;
"Європейська солідарність" — 23 місця;
"Голос" — 18 місць.
Голова ЦВК також оголосила обраних народних депутатів за списками кожної з партій.
Відповідний протокол підписали 14 присутніх на засіданні членів ЦВК, а також уповноважені представники партій.
Сліпачук також зазначила, що не пізніше ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів ЦВК офіційно оприлюднює їх у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.