Вибори до Верховної Ради: ЦВК оголосила остаточні результати
Результати дострокових виборів до Верховної Ради були оголошені Центральною виборчою комісією в суботу, 3 серпня.
Центральна виборча комісія встановила результати дострокових виборів до Верховної Ради України в загальнодержавному багатомандатному окрузі.
Про це повідомила голова ЦВК Тетяна Сліпачук під час брифінгу, який транслювало Громадське.
Як повідомляється, за результатами опрацювання 100% протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування за списками партій, ЦВК встановила офіційні результати парламентських виборів.
Згідно з офіційним протоколом у парламент проходять такі партії:
"Слуга народу" — 43,16% виборців (6 млн 307 тисяч 793 голосів);
"Опозиційна платформа-за життя", - 13,05% (1 млн 908 тисяч 111 голосів);
"Батьківщина"— 8,18% (1 млн 196 тисяч 303 голосів);
"Європейська солідарність" — 8,10% (1 млн 184 тисячі 620 голосів);
"Голос" — 5,82% (851 тисяча 722 голосів).
Водночас, прохідний бар'єр у 5% не подолали:
"Радикальна партія Олега Ляшка" — 4,01% (586 тисяч 384 голоси);
"Сила і честь" — 3,82% (558 тисяч 652 голоси);
"Опозиційний блок" — 3,03% (443 тисячі 195 голосів);
"Українська стратегія Гройсмана" — 2,41% (352 тисячі 934 голосів);
"Партія Шарія" — 2,23% (327 тисяч 152 голоси);
ВО "Свобода" — 2,15% (315 тисяч 568 голосів);
"Громадянська позиція" — 1,04% (153 тисячі 225 голосів).
Решта учасників виборчих перегонів отримали менш як 1% підтримки українців.
Таким чином, за виборчими списками місця в парламенті розподілилися так:
"Слуга народу" — 124 місця;
"Опозиційна платформа-За життя" - 37 місць;
"Батьківщина" — 24 місця;
"Європейська солідарність" — 23 місця;
"Голос" — 18 місць.
Голова ЦВК також оголосила обраних народних депутатів за списками кожної з партій.
Відповідний протокол підписали 14 присутніх на засіданні членів ЦВК, а також уповноважені представники партій.
Сліпачук також зазначила, що не пізніше ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів ЦВК офіційно оприлюднює їх у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.