Вибори до Верховної Ради: ЦВК оголосила остаточні результати
Результати дострокових виборів до Верховної Ради були оголошені Центральною виборчою комісією в суботу, 3 серпня.
Центральна виборча комісія встановила результати дострокових виборів до Верховної Ради України в загальнодержавному багатомандатному окрузі.
Про це повідомила голова ЦВК Тетяна Сліпачук під час брифінгу, який транслювало Громадське.
Як повідомляється, за результатами опрацювання 100% протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування за списками партій, ЦВК встановила офіційні результати парламентських виборів.
Згідно з офіційним протоколом у парламент проходять такі партії:
"Слуга народу" — 43,16% виборців (6 млн 307 тисяч 793 голосів);
"Опозиційна платформа-за життя", - 13,05% (1 млн 908 тисяч 111 голосів);
"Батьківщина"— 8,18% (1 млн 196 тисяч 303 голосів);
"Європейська солідарність" — 8,10% (1 млн 184 тисячі 620 голосів);
"Голос" — 5,82% (851 тисяча 722 голосів).
Водночас, прохідний бар'єр у 5% не подолали:
"Радикальна партія Олега Ляшка" — 4,01% (586 тисяч 384 голоси);
"Сила і честь" — 3,82% (558 тисяч 652 голоси);
"Опозиційний блок" — 3,03% (443 тисячі 195 голосів);
"Українська стратегія Гройсмана" — 2,41% (352 тисячі 934 голосів);
"Партія Шарія" — 2,23% (327 тисяч 152 голоси);
ВО "Свобода" — 2,15% (315 тисяч 568 голосів);
"Громадянська позиція" — 1,04% (153 тисячі 225 голосів).
Решта учасників виборчих перегонів отримали менш як 1% підтримки українців.
Таким чином, за виборчими списками місця в парламенті розподілилися так:
"Слуга народу" — 124 місця;
"Опозиційна платформа-За життя" - 37 місць;
"Батьківщина" — 24 місця;
"Європейська солідарність" — 23 місця;
"Голос" — 18 місць.
Голова ЦВК також оголосила обраних народних депутатів за списками кожної з партій.
Відповідний протокол підписали 14 присутніх на засіданні членів ЦВК, а також уповноважені представники партій.
Сліпачук також зазначила, що не пізніше ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів ЦВК офіційно оприлюднює їх у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.