Вибори до Верховної Ради: ЦВК оголосила остаточні результати
Результати дострокових виборів до Верховної Ради були оголошені Центральною виборчою комісією в суботу, 3 серпня.
Центральна виборча комісія встановила результати дострокових виборів до Верховної Ради України в загальнодержавному багатомандатному окрузі.
Про це повідомила голова ЦВК Тетяна Сліпачук під час брифінгу, який транслювало Громадське.
Як повідомляється, за результатами опрацювання 100% протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування за списками партій, ЦВК встановила офіційні результати парламентських виборів.
Згідно з офіційним протоколом у парламент проходять такі партії:
"Слуга народу" — 43,16% виборців (6 млн 307 тисяч 793 голосів);
"Опозиційна платформа-за життя", - 13,05% (1 млн 908 тисяч 111 голосів);
"Батьківщина"— 8,18% (1 млн 196 тисяч 303 голосів);
"Європейська солідарність" — 8,10% (1 млн 184 тисячі 620 голосів);
"Голос" — 5,82% (851 тисяча 722 голосів).
Водночас, прохідний бар'єр у 5% не подолали:
"Радикальна партія Олега Ляшка" — 4,01% (586 тисяч 384 голоси);
"Сила і честь" — 3,82% (558 тисяч 652 голоси);
"Опозиційний блок" — 3,03% (443 тисячі 195 голосів);
"Українська стратегія Гройсмана" — 2,41% (352 тисячі 934 голосів);
"Партія Шарія" — 2,23% (327 тисяч 152 голоси);
ВО "Свобода" — 2,15% (315 тисяч 568 голосів);
"Громадянська позиція" — 1,04% (153 тисячі 225 голосів).
Решта учасників виборчих перегонів отримали менш як 1% підтримки українців.
Таким чином, за виборчими списками місця в парламенті розподілилися так:
"Слуга народу" — 124 місця;
"Опозиційна платформа-За життя" - 37 місць;
"Батьківщина" — 24 місця;
"Європейська солідарність" — 23 місця;
"Голос" — 18 місць.
Голова ЦВК також оголосила обраних народних депутатів за списками кожної з партій.
Відповідний протокол підписали 14 присутніх на засіданні членів ЦВК, а також уповноважені представники партій.
Сліпачук також зазначила, що не пізніше ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів ЦВК офіційно оприлюднює їх у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час робочої поїздки до Південної операційної зони погодив подальші активні дії українських підрозділів на найгарячіших ділянках фронту.
Глава української дипломатії Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із Володимиром Зеленським стала стратегічною помилкою Кремля.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вкотре заявив, що не має наміру втягувати білоруську армію у війну проти України. За його словами, Мінськ не бачить ані військової, ані політичної необхідності для прямої участі у бойових діях, хоча й продовжує демонструвати союзницькі відносини з Росією.
Президент України Володимир Зеленський найближчим часом зустрінеться з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головним ризиком європейського мирного плану є спроба залучити Росію до переговорів без гарантій припинення агресії. За його словами, будь-які ініціативи, які передбачають участь Москви, можуть перетворитися на пастку для України та легалізувати окупацію.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що звернення президента України Володимира Зеленського до Володимира Путіна може стати важливим сигналом для відновлення дипломатичних зусиль щодо завершення війни.
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.