Вибори до Верховної Ради: ЦВК оголосила остаточні результати
Результати дострокових виборів до Верховної Ради були оголошені Центральною виборчою комісією в суботу, 3 серпня.
Центральна виборча комісія встановила результати дострокових виборів до Верховної Ради України в загальнодержавному багатомандатному окрузі.
Про це повідомила голова ЦВК Тетяна Сліпачук під час брифінгу, який транслювало Громадське.
Як повідомляється, за результатами опрацювання 100% протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування за списками партій, ЦВК встановила офіційні результати парламентських виборів.
Згідно з офіційним протоколом у парламент проходять такі партії:
"Слуга народу" — 43,16% виборців (6 млн 307 тисяч 793 голосів);
"Опозиційна платформа-за життя", - 13,05% (1 млн 908 тисяч 111 голосів);
"Батьківщина"— 8,18% (1 млн 196 тисяч 303 голосів);
"Європейська солідарність" — 8,10% (1 млн 184 тисячі 620 голосів);
"Голос" — 5,82% (851 тисяча 722 голосів).
Водночас, прохідний бар'єр у 5% не подолали:
"Радикальна партія Олега Ляшка" — 4,01% (586 тисяч 384 голоси);
"Сила і честь" — 3,82% (558 тисяч 652 голоси);
"Опозиційний блок" — 3,03% (443 тисячі 195 голосів);
"Українська стратегія Гройсмана" — 2,41% (352 тисячі 934 голосів);
"Партія Шарія" — 2,23% (327 тисяч 152 голоси);
ВО "Свобода" — 2,15% (315 тисяч 568 голосів);
"Громадянська позиція" — 1,04% (153 тисячі 225 голосів).
Решта учасників виборчих перегонів отримали менш як 1% підтримки українців.
Таким чином, за виборчими списками місця в парламенті розподілилися так:
"Слуга народу" — 124 місця;
"Опозиційна платформа-За життя" - 37 місць;
"Батьківщина" — 24 місця;
"Європейська солідарність" — 23 місця;
"Голос" — 18 місць.
Голова ЦВК також оголосила обраних народних депутатів за списками кожної з партій.
Відповідний протокол підписали 14 присутніх на засіданні членів ЦВК, а також уповноважені представники партій.
Сліпачук також зазначила, що не пізніше ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів ЦВК офіційно оприлюднює їх у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.