Вибори у США визначать майбутнє України – The New York Times
На тлі триваючого наступу Росії, втрати нових територій і зростаючої кількості жертв серед населення перед Україною маячать два абсолютно різні варіанти майбутнього. Вирішальними стануть президентські вибори в США. Адже залежно від того, хто на них переможе, буде сформовано подальший курс країни, повідомило The New York Times.
"Колишній президент Дональд Трамп, кандидат від республіканців, і віцепрезидентка Камала Гарріс, кандидатка від демократів, висловили різко протилежні бачення ролі Америки у війні, а також у військовому альянсі НАТО, який тривалий час слугував щитом проти російської агресії", - ідеться в публікації.
Щоб не поставити під загрозу підтримку головного військового покровителя, українські урядовці намагаються уникати токсичних міжпартійних боїв і висувати аргументи, які могли б сподобатися обом таборам, пише видання.
Зазначається, що окремі заяви Трампа викликали побоювання, що в разі своєї перемоги він змусить українців укласти погану угоду з Москвою, припинивши військову підтримку. "Дональд Трамп абсолютно непередбачуваний - як у негативному, так і в позитивному сенсах... Трамп може абсолютно непередбачувано зайняти позицію, яка повністю заблокує допомогу Україні, або він може настільки ж непередбачувано вирішити надати Україні підтримку, яку ані Джозеф Байден, ані Камала Гарріс ніколи не розглянуть", - припустив військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
Що стосується Камали Гарріс, то, як вказується в статті, її вважають більш передбачуваною на посаді президента США. Однак, при цьому передбачається, що вона проводитиме політику, схожу з політикою адміністрації Байдена, і це таїть у собі інший набір проблем для Києва. Зокрема, стримана відповідь Байдена на представлений президентом України план перемоги посилила зростаюче почуття розчарування. "Багато українців вважають, що адміністрація Байдена залякана страхом прямої конфронтації з Москвою, що призводить до надмірно обережної і повільної відповіді, яка в кінцевому підсумку прирече їх на повільну поразку", - пише NYT.
Як нещодавно зазначив відставний генерал-майор австралійської армії та науковий співробітник дослідницької групи Lowy Institute Мік Раян, на посаді президента США Гарріс доведеться вирішувати центральну проблему підтримки України: чи хоче вона, щоб Україна перемогла, і чи готова надати для цього необхідні ресурси: "Якщо відповідь на це запитання позитивна, це вимагатиме від Сполучених Штатів і НАТО зміни своєї стратегії та тіснішого узгодження стратегії НАТО й України, щоб довести війну до перемоги".
У NYT констатували, що наразі немає жодних ознак того, що США нададуть Україні затребувану військову підтримку, і що Вашингтон готовий узяти на себе зобов'язання щодо гарантій безпеки для міцного миру.
На думку оглядача Коваленка, незалежно від того, хто переможе на виборах у США, Росія охоче використає можливий хаос через внутрішні партійні політичні баталії, які можуть розпочатися відразу після голосування: "Мене більше лякає не січень 2025 року, коли відбудеться інавгурація, а період одразу після виборів... Росія повною мірою скористається виборами у США, коли внутрішньополітичні події домінуватимуть, відволікаючи американське суспільство від України та інших зовнішньополітичних питань".
Екскерівник Головного управління розвідки Кирило Буданов особисто брав участь у бойових рейдах на території Росії, йшов разом із підрозділом та координував дії військових, перетворивши операцію на символ єдності командування і бійців.
Угорський політик Петер Мадяр висунув Україні ультиматум, заявивши, що Будапешт розблокує пакет фінансової допомоги ЄС на 90 мільярдів євро лише за умови виконання низки вимог.
Генсек Марк Рютте заявив, що Володимир Путін може лише мріяти про перемогу, адже російська армія зазнає серйозних проблем на полі бою в Україні.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що країна має відкинути ілюзії щодо швидкого завершення війни та готуватися до тривалого протистояння.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив Захід у створенні нового військового блоку за участю України, заявивши, що це нібито спрямовано проти Москви.
Генсек НАТО Марк Рютте закликав союзників збільшити інвестиції у підтримку України, аби досягти цільової позначки у $60 мільярдів цього року.
На засіданні у форматі «Рамштайн» союзники озвучили нові дані про втрати російської армії, які свідчать про безпрецедентні масштаби виснаження противника.
Президент України Володимир Зеленський заявив про критичний дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, наголосивши, що ситуація «гірше вже бути не може».
Володимир Зеленський визнав, що остаточне рішення про його можливу участь у наступних президентських виборах ще не ухвалене. Він наголосив, що все залежатиме від завершення війни, настроїв суспільства та особистої розмови з родиною.
Володимир Зеленський пояснив, що не шкодує про свої різкі слова на адресу прем’єра Угорщини Віктора Орбана, які світова преса назвала погрозами.
Екскерівник Головного управління розвідки Кирило Буданов особисто брав участь у бойових рейдах на території Росії, йшов разом із підрозділом та координував дії військових, перетворивши операцію на символ єдності командування і бійців.
Угорський політик Петер Мадяр висунув Україні ультиматум, заявивши, що Будапешт розблокує пакет фінансової допомоги ЄС на 90 мільярдів євро лише за умови виконання низки вимог.
Генсек Марк Рютте заявив, що Володимир Путін може лише мріяти про перемогу, адже російська армія зазнає серйозних проблем на полі бою в Україні.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що країна має відкинути ілюзії щодо швидкого завершення війни та готуватися до тривалого протистояння.