Вибори у США визначать майбутнє України – The New York Times
На тлі триваючого наступу Росії, втрати нових територій і зростаючої кількості жертв серед населення перед Україною маячать два абсолютно різні варіанти майбутнього. Вирішальними стануть президентські вибори в США. Адже залежно від того, хто на них переможе, буде сформовано подальший курс країни, повідомило The New York Times.
"Колишній президент Дональд Трамп, кандидат від республіканців, і віцепрезидентка Камала Гарріс, кандидатка від демократів, висловили різко протилежні бачення ролі Америки у війні, а також у військовому альянсі НАТО, який тривалий час слугував щитом проти російської агресії", - ідеться в публікації.
Щоб не поставити під загрозу підтримку головного військового покровителя, українські урядовці намагаються уникати токсичних міжпартійних боїв і висувати аргументи, які могли б сподобатися обом таборам, пише видання.
Зазначається, що окремі заяви Трампа викликали побоювання, що в разі своєї перемоги він змусить українців укласти погану угоду з Москвою, припинивши військову підтримку. "Дональд Трамп абсолютно непередбачуваний - як у негативному, так і в позитивному сенсах... Трамп може абсолютно непередбачувано зайняти позицію, яка повністю заблокує допомогу Україні, або він може настільки ж непередбачувано вирішити надати Україні підтримку, яку ані Джозеф Байден, ані Камала Гарріс ніколи не розглянуть", - припустив військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
Що стосується Камали Гарріс, то, як вказується в статті, її вважають більш передбачуваною на посаді президента США. Однак, при цьому передбачається, що вона проводитиме політику, схожу з політикою адміністрації Байдена, і це таїть у собі інший набір проблем для Києва. Зокрема, стримана відповідь Байдена на представлений президентом України план перемоги посилила зростаюче почуття розчарування. "Багато українців вважають, що адміністрація Байдена залякана страхом прямої конфронтації з Москвою, що призводить до надмірно обережної і повільної відповіді, яка в кінцевому підсумку прирече їх на повільну поразку", - пише NYT.
Як нещодавно зазначив відставний генерал-майор австралійської армії та науковий співробітник дослідницької групи Lowy Institute Мік Раян, на посаді президента США Гарріс доведеться вирішувати центральну проблему підтримки України: чи хоче вона, щоб Україна перемогла, і чи готова надати для цього необхідні ресурси: "Якщо відповідь на це запитання позитивна, це вимагатиме від Сполучених Штатів і НАТО зміни своєї стратегії та тіснішого узгодження стратегії НАТО й України, щоб довести війну до перемоги".
У NYT констатували, що наразі немає жодних ознак того, що США нададуть Україні затребувану військову підтримку, і що Вашингтон готовий узяти на себе зобов'язання щодо гарантій безпеки для міцного миру.
На думку оглядача Коваленка, незалежно від того, хто переможе на виборах у США, Росія охоче використає можливий хаос через внутрішні партійні політичні баталії, які можуть розпочатися відразу після голосування: "Мене більше лякає не січень 2025 року, коли відбудеться інавгурація, а період одразу після виборів... Росія повною мірою скористається виборами у США, коли внутрішньополітичні події домінуватимуть, відволікаючи американське суспільство від України та інших зовнішньополітичних питань".
Підрозділи Сил безпілотних систем України за дві доби завдали серії високоточних ударів по енергетичній інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях, уразивши 16 електропідстанцій, які забезпечували живлення російських військових об'єктів і логістики.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що російська армія стрімко втрачає здатність проводити ефективні наступальні операції, а успішні дії українських сил дедалі більше наближають момент завершення війни.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною без масштабних проривів жодної зі сторін, водночас російська армія продовжує зазнавати великих втрат.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про рішення розсекретити інформацію щодо всієї військової допомоги, яку Варшава передала Україні з 2022 по 2026 рік.
У Польщі розгорівся гучний політичний скандал після заяв віцемаршала Сейму та співголови партії "Конфедерація" Кшиштофа Босака, який стверджує, що уряд навесні нібито без публічного оголошення передав Україні ракети-перехоплювачі до американських систем протиповітряної оборони Patriot.
У Кремлі зробили заяву, яка різко контрастує з багаторічною офіційною риторикою щодо війни проти України.
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп готуються до особистої зустрічі в Анкарі на полях саміту НАТО, де ключовими темами стануть військова підтримка України, протидія російській агресії та подальші кроки для досягнення справедливого миру.
Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що поки російська армія завдає ударів по житлових кварталах Києва, українські Сили оборони системно атакують військові та стратегічні об'єкти в Москві й інших регіонах Росії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після чергової масованої атаки Росії на Київ закликав країни НАТО зробити головним результатом майбутнього саміту в Анкарі посилення української протиповітряної оборони.
Міністр оборони України Михайло Федоров закликав держави-партнери невідкладно передати Україні ракети для зенітних комплексів Patriot зі своїх наявних запасів.
Підрозділи Сил безпілотних систем України за дві доби завдали серії високоточних ударів по енергетичній інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях, уразивши 16 електропідстанцій, які забезпечували живлення російських військових об'єктів і логістики.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що російська армія стрімко втрачає здатність проводити ефективні наступальні операції, а успішні дії українських сил дедалі більше наближають момент завершення війни.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною без масштабних проривів жодної зі сторін, водночас російська армія продовжує зазнавати великих втрат.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про рішення розсекретити інформацію щодо всієї військової допомоги, яку Варшава передала Україні з 2022 по 2026 рік.