Вибори у США визначать майбутнє України – The New York Times
На тлі триваючого наступу Росії, втрати нових територій і зростаючої кількості жертв серед населення перед Україною маячать два абсолютно різні варіанти майбутнього. Вирішальними стануть президентські вибори в США. Адже залежно від того, хто на них переможе, буде сформовано подальший курс країни, повідомило The New York Times.
"Колишній президент Дональд Трамп, кандидат від республіканців, і віцепрезидентка Камала Гарріс, кандидатка від демократів, висловили різко протилежні бачення ролі Америки у війні, а також у військовому альянсі НАТО, який тривалий час слугував щитом проти російської агресії", - ідеться в публікації.
Щоб не поставити під загрозу підтримку головного військового покровителя, українські урядовці намагаються уникати токсичних міжпартійних боїв і висувати аргументи, які могли б сподобатися обом таборам, пише видання.
Зазначається, що окремі заяви Трампа викликали побоювання, що в разі своєї перемоги він змусить українців укласти погану угоду з Москвою, припинивши військову підтримку. "Дональд Трамп абсолютно непередбачуваний - як у негативному, так і в позитивному сенсах... Трамп може абсолютно непередбачувано зайняти позицію, яка повністю заблокує допомогу Україні, або він може настільки ж непередбачувано вирішити надати Україні підтримку, яку ані Джозеф Байден, ані Камала Гарріс ніколи не розглянуть", - припустив військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
Що стосується Камали Гарріс, то, як вказується в статті, її вважають більш передбачуваною на посаді президента США. Однак, при цьому передбачається, що вона проводитиме політику, схожу з політикою адміністрації Байдена, і це таїть у собі інший набір проблем для Києва. Зокрема, стримана відповідь Байдена на представлений президентом України план перемоги посилила зростаюче почуття розчарування. "Багато українців вважають, що адміністрація Байдена залякана страхом прямої конфронтації з Москвою, що призводить до надмірно обережної і повільної відповіді, яка в кінцевому підсумку прирече їх на повільну поразку", - пише NYT.
Як нещодавно зазначив відставний генерал-майор австралійської армії та науковий співробітник дослідницької групи Lowy Institute Мік Раян, на посаді президента США Гарріс доведеться вирішувати центральну проблему підтримки України: чи хоче вона, щоб Україна перемогла, і чи готова надати для цього необхідні ресурси: "Якщо відповідь на це запитання позитивна, це вимагатиме від Сполучених Штатів і НАТО зміни своєї стратегії та тіснішого узгодження стратегії НАТО й України, щоб довести війну до перемоги".
У NYT констатували, що наразі немає жодних ознак того, що США нададуть Україні затребувану військову підтримку, і що Вашингтон готовий узяти на себе зобов'язання щодо гарантій безпеки для міцного миру.
На думку оглядача Коваленка, незалежно від того, хто переможе на виборах у США, Росія охоче використає можливий хаос через внутрішні партійні політичні баталії, які можуть розпочатися відразу після голосування: "Мене більше лякає не січень 2025 року, коли відбудеться інавгурація, а період одразу після виборів... Росія повною мірою скористається виборами у США, коли внутрішньополітичні події домінуватимуть, відволікаючи американське суспільство від України та інших зовнішньополітичних питань".
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.