Вибори у США визначать майбутнє України – The New York Times
На тлі триваючого наступу Росії, втрати нових територій і зростаючої кількості жертв серед населення перед Україною маячать два абсолютно різні варіанти майбутнього. Вирішальними стануть президентські вибори в США. Адже залежно від того, хто на них переможе, буде сформовано подальший курс країни, повідомило The New York Times.
"Колишній президент Дональд Трамп, кандидат від республіканців, і віцепрезидентка Камала Гарріс, кандидатка від демократів, висловили різко протилежні бачення ролі Америки у війні, а також у військовому альянсі НАТО, який тривалий час слугував щитом проти російської агресії", - ідеться в публікації.
Щоб не поставити під загрозу підтримку головного військового покровителя, українські урядовці намагаються уникати токсичних міжпартійних боїв і висувати аргументи, які могли б сподобатися обом таборам, пише видання.
Зазначається, що окремі заяви Трампа викликали побоювання, що в разі своєї перемоги він змусить українців укласти погану угоду з Москвою, припинивши військову підтримку. "Дональд Трамп абсолютно непередбачуваний - як у негативному, так і в позитивному сенсах... Трамп може абсолютно непередбачувано зайняти позицію, яка повністю заблокує допомогу Україні, або він може настільки ж непередбачувано вирішити надати Україні підтримку, яку ані Джозеф Байден, ані Камала Гарріс ніколи не розглянуть", - припустив військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
Що стосується Камали Гарріс, то, як вказується в статті, її вважають більш передбачуваною на посаді президента США. Однак, при цьому передбачається, що вона проводитиме політику, схожу з політикою адміністрації Байдена, і це таїть у собі інший набір проблем для Києва. Зокрема, стримана відповідь Байдена на представлений президентом України план перемоги посилила зростаюче почуття розчарування. "Багато українців вважають, що адміністрація Байдена залякана страхом прямої конфронтації з Москвою, що призводить до надмірно обережної і повільної відповіді, яка в кінцевому підсумку прирече їх на повільну поразку", - пише NYT.
Як нещодавно зазначив відставний генерал-майор австралійської армії та науковий співробітник дослідницької групи Lowy Institute Мік Раян, на посаді президента США Гарріс доведеться вирішувати центральну проблему підтримки України: чи хоче вона, щоб Україна перемогла, і чи готова надати для цього необхідні ресурси: "Якщо відповідь на це запитання позитивна, це вимагатиме від Сполучених Штатів і НАТО зміни своєї стратегії та тіснішого узгодження стратегії НАТО й України, щоб довести війну до перемоги".
У NYT констатували, що наразі немає жодних ознак того, що США нададуть Україні затребувану військову підтримку, і що Вашингтон готовий узяти на себе зобов'язання щодо гарантій безпеки для міцного миру.
На думку оглядача Коваленка, незалежно від того, хто переможе на виборах у США, Росія охоче використає можливий хаос через внутрішні партійні політичні баталії, які можуть розпочатися відразу після голосування: "Мене більше лякає не січень 2025 року, коли відбудеться інавгурація, а період одразу після виборів... Росія повною мірою скористається виборами у США, коли внутрішньополітичні події домінуватимуть, відволікаючи американське суспільство від України та інших зовнішньополітичних питань".
Торік втрати особового складу Збройних сил України вдалося зменшити на 13%. Попри це, 2025 рік став серйозним випробуванням для українського війська.
Союзники України з "Великої сімки" проведуть зустріч із президентом США Дональдом Трампом, аби заручитися його особистою підтримкою стосовно гарантій безпеки для України після запровадження режиму припинення вогню.
Посилення інтенсивних російських атак на цивільне населення та інфраструктуру України, включно з використанням ракети "Орєшнік", демонструють необхідність терміново забезпечити Україну системами протиповітряної оборони та ракетами-перехоплювачами.
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського.
13 січня Верховна Рада відправила у відставку голову Служби безпеки України Василя Малюка. "За" проголосували 235 народних депутатів.
Російські окупанти планували вийти до Одеси, щоб повністю відрізати Україну від Чорного моря. Також мали намір захопити решту територій Донецької, Луганської та Запорізької областей, правобережжя Херсонщини, а Але ЗСУ зірвали ці плани.
Росія 13 січня завдала чергового авіаудару по Україні, причому ціллю російських загарбників є енергетична інфраструктура країни. Це тактика окупантів на цю зиму, а точніше – на період холодів.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про поточну ситуацію на фронті після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Він заявив про штурми з боку російських військ і наголосив, що захист українських позицій триває, попри складні умови.
Влада готова допомагати громадам ліквідовувати наслідки російських обстрілів, але потрібна максимальна активність самих громад, зазначає президент України Володимир Зеленський.
Кінець повномасштабної війни Росії проти України досі не проглядається, навіть попри зростання міжнародної підтримки і пожвавлення дипломатичних контактів. Про це пише Гвендолін Сассе, директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень у колонці для The Guardian.
Торік втрати особового складу Збройних сил України вдалося зменшити на 13%. Попри це, 2025 рік став серйозним випробуванням для українського війська.
Союзники України з "Великої сімки" проведуть зустріч із президентом США Дональдом Трампом, аби заручитися його особистою підтримкою стосовно гарантій безпеки для України після запровадження режиму припинення вогню.
Посилення інтенсивних російських атак на цивільне населення та інфраструктуру України, включно з використанням ракети "Орєшнік", демонструють необхідність терміново забезпечити Україну системами протиповітряної оборони та ракетами-перехоплювачами.
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського.