Віцепрем'єр Резніков розповів про план Б щодо Донбасу
Олексій Резніков розповів, як виглядає стратегія реінтеграції Донбасу і Криму в умовах окупації, чи можливо переглянути Мінські домовленості, та що таке план Б.
Віцепрем'єр-міністр - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і заступник голови делегації України у Тристоронній контактній групі Олексій Резніков заявив Суспільному, що план Б – це умовні речі. Цим планом можна назвати реінтеграцію, закон про державну політику перехідного періоду – над усим цим вже йде активна робота.
Резніков заявив, що як свідчить практика Азербайджану, а вони так само вели перемовини на "Мінському майданчику" за посередництва ОБСЄ, ситуація може розтягнутися на десятки років і перейти у гарячу фазу. Резніков нагадав слова Леоніда Кравчука про те, що українська делегація у "Мінську" може домовлятися, щоби війни було менше або більше. Але припинення війни вирішується не в "Мінську", а на рівні політичних керівників країн, президентів, як мінімум чотирьох лідерів — Німеччини, Франції, України і Росії.
Раніше Олексій Резніков назвав умову отримання компенсацій від Кремля. Останнє рішення Гаазького суду дозволяє визначити Росію суб'єктом відповідальності за військові злочини в Україні. Раніше ASPI news повідомляло, що Резніков розповів, коли саме може з'явитися концепція економічного розвитку Донбасу.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.