Відставка Разумкова зруйнує парламентаризм у Раді: Железняк пояснив наслідки відсторонення голови ВР (Відео)
Ситуація з відставкою Дмитра Разумкова стала прикладом руйнації парламентаризму в Україні. Про це голова фракції "Голос", народний депутат Ярослав Железняк повідомив на брифінгу в кулуарах парламенту, передає кореспондент журналіст ASPI news.
"Історія з відставкою Дмитра Разумкова це те саме, що вимагати від арбітра у спорті, або він грав за одну із команд, тобто неправильно. Він, як і спікер, повинен слідкувати за правилами. А зараз для декого хочеться, аби спікер грав за чимось правилами і порушував регламент, тому можна вважати, що відбувається руйнація парламентаризму", – наголосив Ярослав Железняк.
Народний депутат переконаний, що Дмитро Разумков має своє власне політичне майбутнє, тому його співпраця з партію "Голос" є неможливою. За словами Железняка, вони досить дружно спілкуються, але в політичному житті будуть йти двома паралельними шляхами. Також політик висловив надію, що за можливу відставку Дмитра Разумкова не набереться необхідних 226 голосів народних депутатів.
Також Железняк заявив, що "Голос" блокуватиме процес відкликання Дмитра Разумкова з посади Голови Верховної Ради. За словами політика, його фракція буде "чинити опір" шляхом оголошення перерви, переконуванням інших нардепів та відсторонення першого заступника Голови ВР Руслана Стефанчука від ведення пленарного засідання.
Нагадаємо, що 30 вересня народні депутати прийшли до спікера парламенту Дмитра Разумкова за підписними листами про відкликання останнього з посади голови Верховної Ради України. Раніше ASPI news писало, що Дмитро Разумков не має наміру змінювати свою позицію з питань, з якими не згоден, зокрема - за законом про олігархів. Політик заявив, що він готовий до відставки, якщо таке рішення прийме більшість його колег.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.