Військова прокуратура заборонила оприлюднювати результати експертизи мінометів "Молот"
Про це сьогодні, 19 вересня, на засіданні парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони повідомив народний депутат України та Голова цього комітету Сергій Пашинський.
На засіданні комітету планували розглянути питання про стан розслідування обставин загибелі та травмування військовослужбовців Збройних Сил України під час проведення бригадних тактичних навчань на 233-му Рівненському загальновійськовому полігоні 6 липня 2018 року.
Однак на засідання не з'явились представники військової прокуратури, яка проводила дослідження обставин інциденту. Серед запрошених також були Генпрокурор Юрій Луценко та Міністр оборони Степан Полторак, вони також не прийшли.
Комітет звернувся до Генерального прокурора України Юрія Луценка з проханням провести службове розслідування, встановити причини блокування розслідування інциденту військовою прокуратурою, втрутитись в ситуацію та забезпечити генеральним прокурором інформування суспільства про перебіг розслідування.
"Не можна за державний кошт робити експертизи і ховати ці ж експертизи від держави, прикриваючись нормами кримінально-процесуального кодексу", - зазначив Сергій Пашинський.

Нагадаємо, 6 липня на Рівненському полігоні від розриву міномету "Молот" загинули троє військовослужбовців, ще дев’ятеро дістали поранення різних ступенів тяжкості.
Висувалось три версії, які призвели до трагедії: порушення заходів безпеки під час проведення навчань, подвійне зарядження міномету "Молот" (коли замість однієї міни в міномет зарядили одразу дві) та дефект самої конструкції міномету.
У липні 2018 року військова прокуратура за дорученням президента України замовила проведення експертиз, щоб визначити, що саме стало причиною трагедії.
Міномет "Молот" - розробка українського заводу "Маяк", який входить в структуру державного концерну "Укроборонпром". Перші поставки "Молоту" до українських військових частин розпочались у березні 2016 року. За час експлуатації міномету загинуло 12 військовослужбовців.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.