Візит Кулеби до Китаю наблизив потенційну зустріч лідерів України та КНР – МЗС
Робота над зустріччю лідерів України та Китаю - Володимира Зеленського та Сі Цзіньпіна - триває постійно, і візит глави української дипломатії Дмитра Кулеби до КНР наблизив потенційну зустріч глав держав, заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.
"Чи наблизили переговори, візит міністра Кулеби до Китаю, потенційну зустріч лідерів України та Китаю? Безперечно наблизив. Але коли така зустріч буде, коли цієї домовленості буде досягнуто, поки що рано говорити", - сказав він на брифінгу.
За словами спікера, українсько-китайський діалог дуже динамічно розвивається, особливо цьогоріч. "І ми переконані, що він продовжить розвиватися, на різних рівнях, будуть іще і зустрічі, і розмови. Можу сказати, що робота над зустріччю лідерів України та Китаю - це постійна робота, яка триває", - зазначив Тихий.
Відповідаючи на запитання про можливий візит до України прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді, речник також наголосив, що "робота над контактами, зустрічами, телефонними розмовами, візитами триває постійно". "Дипломатія ніколи не припиняє цієї роботи і пошуку можливостей організації зустрічі лідерів. Наразі ця робота теж триває. Але я не хочу забігати наперед. Тому не буду поки що розголошувати додаткових деталей", - зазначив Тихий.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.