"Вождь відповідає лише перед Богом та власним сумлінням", – політолог порівняв Україну з Білоруссю
Після заміни спікера парламенту Дмитра Разумкова на Руслана Стефанчука за вказівкою з Банкової, Офіс президента посилив контроль над Верховною Радою. Чим це закінчиться для України, розповів керівник Фонду "Українська політика", політолог Кость Бондаренко.
"У 1939 році один з ідеологів українського націоналізму Микола Сціборський написав проєкт Конституції. Там говорилося: "Україна є авторитарною, тоталітарною професійно-становою державою, на чолі якої стоїть вождь нації, який покликається пожиттєво й відповідає лише перед Богом, історією та власним сумлінням. Він має право скликати та розпускати Національні збори, тобто парламент, призначати та звільняти суддів тощо". Ймовірно, цей текст дуже сподобався Зеленському, тому він користується саме цим варіантом Конституції", – зазначив Бондаренко.
Експерт підкреслив, що поведінка Зеленського наштовхує саме на такі висновки, позаяк президент нехтує законами, бере на себе додаткові повноваження, непередбачені Конституцією тощо. Тому інстинкт самозбереження буде підказувати йому зберігати владу якнайдовше.
Політолог нагадав, що така ж мотивація була в Олександра Лукашенка, який понад 25 років керує Білоруссю не через велику любов до влади, а через високий ризик опинитися за ґратами після завершення каденції.
"Політик, який наблизиться до показників рейтингу Зеленського одразу буде оголошений посібником олігархів та державним зрадником. РНБО буде запроваджувати санкції проти таких людей. Й поки що не є зрозумілим, хто саме здатний зупинити цей процес", – спрогнозував Бондаренко.
Нагадаємо, ASPI news повідомляло про найголовнішу перемогу року, за версією Володимира Зеленського. Також ми писали, що президент не проти встигнути виконати всі свої передвиборчі обіцянки за одну каденцію.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.