Якби Порошенка затримали у грудні 2021 року, все було б інакше, – політолог про помилку Банкової
Петра Порошенка з залу Печерського суду Києва у середу, 19 січня, відпустили під особисте зобов'язання. Чому намагання Банкової ув'язнити п'ятого президента України провалилося, ASPI news пояснив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
"В Офісі президента від самого початку ситуація була змодельована неправильно. Фактично вони зробили Порошенку та його політичній силі великий подарунок ще до Нового року, коли ДБР та Офіс генпрокурора почали переслідувати п'ятого президента за "державну зраду". Наразі вони дають можливості Порошенку, як мінімум, збільшити свою електоральну підтримку, а як максимум – стати головним опозиціонером у державі. В результаті будь-яке рішення, яке ухвалить чинна влада, буде або поганим, або дуже поганим для президента Володимира Зеленського та його оточення", – зазначив експерт.
Політтехнолог підкреслив, що Порошенко, перебуваючи за кордоном, мав достатньо часу аби підготуватися до протистояння. У нього не лише гарні адвокати, а кваліфіковані політичні консультанти. Та й сам п'ятий президент – людина з величезним політичним досвідом.
"Якби його затримали ще у грудні, то події б розгорталися трохи інакше. Наразі, гадаю, у "Європейської солідарності" є чіткий план. Ймовірно, влада буде затягувати процес, щоб подивитися, як довго за Порошенка будуть виходити люди. Потрібно об'єктивно визнавати, що й у п'ятого президента є достатня кількість прихильників. Тому заяви про те, що підтримка Порошенка є повністю проплаченою, не витримує критики", – підсумував Бала.
ASPI news транслювало наживо події під будівлею Печерського райсуду Києва, де 19 січня був оголошений запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання для Порошенка. Нагадаємо, прокурор наполягав на арешті Порошенка з можливістю внесення застави в один мільярд гривень.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.
Президент Володимир Зеленський відреагував на чергову масовану атаку Росії, яка забрала життя мирних мешканців та спричинила руйнування у столиці й регіонах. Він наголосив, що удари по цивільних об’єктах не зламають українське суспільство, а навпаки — лише посилять рішучість боротися до перемоги.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська більше не мають безпечних доріг на окупованих територіях, адже Україна реалізує план далекобійних санкцій, який системно руйнує логістику противника та змінює баланс сил на фронті.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має реальні шанси на перемир’я завдяки зміцненню оборони та кризі ефективності російських військ. Водночас він попередив, що Кремль може використати паузу для перегрупування, тому потрібні жорсткі санкції та стабільна підтримка союзників.
Президент Володимир Зеленський заявив, що навіть постачання 60 ракет для систем Patriot щомісяця не здатне забезпечити належний рівень захисту від масованих російських атак, і закликав союзників збільшити підтримку України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що будь-які спроби пом’якшити або скасувати санкції проти Росії фактично означають підтримку її армії та оборонної промисловості. Він наголосив, що Кремль сприймає дипломатичні поступки як слабкість, а світ має діяти жорсткіше й запроваджувати нові обмеження.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне зірвати проведення мирного саміту у Швейцарії, використовуючи політичний тиск і військові атаки. Він закликав союзників не піддаватися на маніпуляції Кремля та довести, що світ здатний диктувати умови миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.