Якби Порошенка затримали у грудні 2021 року, все було б інакше, – політолог про помилку Банкової
Петра Порошенка з залу Печерського суду Києва у середу, 19 січня, відпустили під особисте зобов'язання. Чому намагання Банкової ув'язнити п'ятого президента України провалилося, ASPI news пояснив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
"В Офісі президента від самого початку ситуація була змодельована неправильно. Фактично вони зробили Порошенку та його політичній силі великий подарунок ще до Нового року, коли ДБР та Офіс генпрокурора почали переслідувати п'ятого президента за "державну зраду". Наразі вони дають можливості Порошенку, як мінімум, збільшити свою електоральну підтримку, а як максимум – стати головним опозиціонером у державі. В результаті будь-яке рішення, яке ухвалить чинна влада, буде або поганим, або дуже поганим для президента Володимира Зеленського та його оточення", – зазначив експерт.
Політтехнолог підкреслив, що Порошенко, перебуваючи за кордоном, мав достатньо часу аби підготуватися до протистояння. У нього не лише гарні адвокати, а кваліфіковані політичні консультанти. Та й сам п'ятий президент – людина з величезним політичним досвідом.
"Якби його затримали ще у грудні, то події б розгорталися трохи інакше. Наразі, гадаю, у "Європейської солідарності" є чіткий план. Ймовірно, влада буде затягувати процес, щоб подивитися, як довго за Порошенка будуть виходити люди. Потрібно об'єктивно визнавати, що й у п'ятого президента є достатня кількість прихильників. Тому заяви про те, що підтримка Порошенка є повністю проплаченою, не витримує критики", – підсумував Бала.
ASPI news транслювало наживо події під будівлею Печерського райсуду Києва, де 19 січня був оголошений запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання для Порошенка. Нагадаємо, прокурор наполягав на арешті Порошенка з можливістю внесення застави в один мільярд гривень.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що українським силам вдалося стабілізувати ситуацію на фронті, а результати операцій перевищують попередні показники.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Москва готує спеціальну заяву для міжнародного дипломатичного корпусу, де буде «детально викладено» попередження про удари по Києву. Вона цинічно наголосила, що атаки вже здійснювалися і продовжуватимуться, фактично визнавши систематичний терор проти української столиці.
Російський диктатор Володимир Путін публічно заявив про підготовку нового масованого удару по українській столиці, закликавши іноземців терміново залишити Київ.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що гаряча фаза війни може закінчитися вже до зими, якщо нинішня динаміка збережеться.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що українським силам вдалося стабілізувати ситуацію на фронті, а результати операцій перевищують попередні показники.