Якби Порошенка затримали у грудні 2021 року, все було б інакше, – політолог про помилку Банкової
Петра Порошенка з залу Печерського суду Києва у середу, 19 січня, відпустили під особисте зобов'язання. Чому намагання Банкової ув'язнити п'ятого президента України провалилося, ASPI news пояснив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
"В Офісі президента від самого початку ситуація була змодельована неправильно. Фактично вони зробили Порошенку та його політичній силі великий подарунок ще до Нового року, коли ДБР та Офіс генпрокурора почали переслідувати п'ятого президента за "державну зраду". Наразі вони дають можливості Порошенку, як мінімум, збільшити свою електоральну підтримку, а як максимум – стати головним опозиціонером у державі. В результаті будь-яке рішення, яке ухвалить чинна влада, буде або поганим, або дуже поганим для президента Володимира Зеленського та його оточення", – зазначив експерт.
Політтехнолог підкреслив, що Порошенко, перебуваючи за кордоном, мав достатньо часу аби підготуватися до протистояння. У нього не лише гарні адвокати, а кваліфіковані політичні консультанти. Та й сам п'ятий президент – людина з величезним політичним досвідом.
"Якби його затримали ще у грудні, то події б розгорталися трохи інакше. Наразі, гадаю, у "Європейської солідарності" є чіткий план. Ймовірно, влада буде затягувати процес, щоб подивитися, як довго за Порошенка будуть виходити люди. Потрібно об'єктивно визнавати, що й у п'ятого президента є достатня кількість прихильників. Тому заяви про те, що підтримка Порошенка є повністю проплаченою, не витримує критики", – підсумував Бала.
ASPI news транслювало наживо події під будівлею Печерського райсуду Києва, де 19 січня був оголошений запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання для Порошенка. Нагадаємо, прокурор наполягав на арешті Порошенка з можливістю внесення застави в один мільярд гривень.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.