Якби Порошенка затримали у грудні 2021 року, все було б інакше, – політолог про помилку Банкової
Петра Порошенка з залу Печерського суду Києва у середу, 19 січня, відпустили під особисте зобов'язання. Чому намагання Банкової ув'язнити п'ятого президента України провалилося, ASPI news пояснив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
"В Офісі президента від самого початку ситуація була змодельована неправильно. Фактично вони зробили Порошенку та його політичній силі великий подарунок ще до Нового року, коли ДБР та Офіс генпрокурора почали переслідувати п'ятого президента за "державну зраду". Наразі вони дають можливості Порошенку, як мінімум, збільшити свою електоральну підтримку, а як максимум – стати головним опозиціонером у державі. В результаті будь-яке рішення, яке ухвалить чинна влада, буде або поганим, або дуже поганим для президента Володимира Зеленського та його оточення", – зазначив експерт.
Політтехнолог підкреслив, що Порошенко, перебуваючи за кордоном, мав достатньо часу аби підготуватися до протистояння. У нього не лише гарні адвокати, а кваліфіковані політичні консультанти. Та й сам п'ятий президент – людина з величезним політичним досвідом.
"Якби його затримали ще у грудні, то події б розгорталися трохи інакше. Наразі, гадаю, у "Європейської солідарності" є чіткий план. Ймовірно, влада буде затягувати процес, щоб подивитися, як довго за Порошенка будуть виходити люди. Потрібно об'єктивно визнавати, що й у п'ятого президента є достатня кількість прихильників. Тому заяви про те, що підтримка Порошенка є повністю проплаченою, не витримує критики", – підсумував Бала.
ASPI news транслювало наживо події під будівлею Печерського райсуду Києва, де 19 січня був оголошений запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання для Порошенка. Нагадаємо, прокурор наполягав на арешті Порошенка з можливістю внесення застави в один мільярд гривень.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.