Якби Порошенка затримали у грудні 2021 року, все було б інакше, – політолог про помилку Банкової
Петра Порошенка з залу Печерського суду Києва у середу, 19 січня, відпустили під особисте зобов'язання. Чому намагання Банкової ув'язнити п'ятого президента України провалилося, ASPI news пояснив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
"В Офісі президента від самого початку ситуація була змодельована неправильно. Фактично вони зробили Порошенку та його політичній силі великий подарунок ще до Нового року, коли ДБР та Офіс генпрокурора почали переслідувати п'ятого президента за "державну зраду". Наразі вони дають можливості Порошенку, як мінімум, збільшити свою електоральну підтримку, а як максимум – стати головним опозиціонером у державі. В результаті будь-яке рішення, яке ухвалить чинна влада, буде або поганим, або дуже поганим для президента Володимира Зеленського та його оточення", – зазначив експерт.
Політтехнолог підкреслив, що Порошенко, перебуваючи за кордоном, мав достатньо часу аби підготуватися до протистояння. У нього не лише гарні адвокати, а кваліфіковані політичні консультанти. Та й сам п'ятий президент – людина з величезним політичним досвідом.
"Якби його затримали ще у грудні, то події б розгорталися трохи інакше. Наразі, гадаю, у "Європейської солідарності" є чіткий план. Ймовірно, влада буде затягувати процес, щоб подивитися, як довго за Порошенка будуть виходити люди. Потрібно об'єктивно визнавати, що й у п'ятого президента є достатня кількість прихильників. Тому заяви про те, що підтримка Порошенка є повністю проплаченою, не витримує критики", – підсумував Бала.
ASPI news транслювало наживо події під будівлею Печерського райсуду Києва, де 19 січня був оголошений запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання для Порошенка. Нагадаємо, прокурор наполягав на арешті Порошенка з можливістю внесення застави в один мільярд гривень.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив про підготовку масштабних ударів по Україні, назвавши їх відповіддю на атаки по території РФ, що вкотре продемонструвало прагнення Кремля продовжувати силовий сценарій замість пошуку дипломатичних рішень.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку Україною нових рішень, які мають посилити позиції держави у протистоянні з Росією та змусити Кремль перейти від війни до реальних дипломатичних кроків.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» завершилося важливими рішеннями, які мають посилити українську армію, зокрема у сфері далекобійного озброєння, протиповітряної оборони та розвитку оборонного виробництва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.