Закон про олігархів буде підписаний: Разумков пояснив, чому направить документ президенту Зеленському (Відео)
Закон про деолігархізацію буде підписаний, щоб в комітетах не виникло жодних маніпуляцій. Про це голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив під час проведення Конгресу місцевих та регіональних влад при президенті України Володимиру Зеленському.
30 вересня Дмитро Разумков заявив, що підпише закон про олігархів і направить його на підпис президенту Володимиру Зеленському. Про це повідомив журналіст ASPI news, який був присутній на події.
"Законопроєкт про олігархів" проголосований з порушенням регламенту, з порушенням закону, але тим не менше там враховані важливі правки, щодо НАЗК. Я підтримую ці правки. Я сказав, що докладу максимум зусиль, для того щоб якомога швидше цей законопроєкт був підписаний у Верховній Раді і направлений президенту ", – наголосив голова Верховної Ради.
Також Дмитро Разумков зазначив, що підпише той закон, який був проголосований в стінах Верховної Ради, і за який віддали голоси 279 народних депутатів, і направить президенту для того, щоб потім ніхто не казав, що хтось грає на руку олігархам.
"А потім подивимося, хто дійсно займає позицію і хоче, щоб цей закон запрацював. Або зараз будуть шукати механізми, щоб його заблокувати або на рівні ВР або на рівні Офісу Президента", - сказав Разумков.
Зазначимо, 23 вересня Верховна Рада ухвалила закон "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" (№5599). Депутати розглядали законопроєкт у другому читанні постатейно, застосувавши до нього відповідну процедуру, згідно зі статтею 119 Регламенту Верховної Ради. Під час голосування одночасно було враховано правки №396, №398, №406, які суперечать одна одній. Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує парламенту переголосувати закон через колізію правок.
Нагадаємо, що 30 вересня народні депутати прийшли до спікера парламенту Дмитра Разумкова за підписними листами про відкликання останнього з посади голови Верховної Ради України. Раніше ASPI news писало, що Дмитро Разумков не має наміру змінювати свою позицію з питань, з якими не згоден, зокрема - за законом про олігархів. Політик заявив, що він готовий до відставки, якщо таке рішення прийме більшість його колег.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.