Закон про олігархів будуть змушені переголосувати: подробиці
Через "Слугу народу" Федора Веніславського та першого віцеспікера Руслана Стефанчука, який замінює главу ВРУ Дмитра Разумкова, що знаходиться на самоізоляції, прийнятий закон про олігархів переголосують.
Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський голосував за прийняття закону про олігархів в залі Верховної Ради без картки. Пізніше з'ясувалося, що він зачитував правки до законопроекту, не перевіривши того, що вони суперечать одна одній, повідомляє телеграм-канал PavlovskyNews.
Помилку допустив і перший віце-спікер Руслан Стефанчук, який теж повинен був контролювати процес. І тепер за вже прийнятий закон необхідно повторно голосувати для виправлення юридичної колізії, інакше закон не підпишуть.
"У чому проблема? Врахували одночасно три (396, 398, 406) правки, які суперечать одна одній. Відповідно, тепер хочуть знову переголосувати статтю 5 закону. Стаття про те, як олігарх визнається олігархом", - розповів нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк. Він уточнив, що тепер закон можуть підписати не раніше жовтня.
Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила закон про олігархів у другому читанні та в цілому. Також ASPI news повідомляло, що голова фракції "Голос" Ярослав Железняк з трибуну Ради запропонував "Слугам народу" включити 11 нардепів зі своєї фракції.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.