Закон про олігархів будуть змушені переголосувати: подробиці
Через "Слугу народу" Федора Веніславського та першого віцеспікера Руслана Стефанчука, який замінює главу ВРУ Дмитра Разумкова, що знаходиться на самоізоляції, прийнятий закон про олігархів переголосують.
Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський голосував за прийняття закону про олігархів в залі Верховної Ради без картки. Пізніше з'ясувалося, що він зачитував правки до законопроекту, не перевіривши того, що вони суперечать одна одній, повідомляє телеграм-канал PavlovskyNews.
Помилку допустив і перший віце-спікер Руслан Стефанчук, який теж повинен був контролювати процес. І тепер за вже прийнятий закон необхідно повторно голосувати для виправлення юридичної колізії, інакше закон не підпишуть.
"У чому проблема? Врахували одночасно три (396, 398, 406) правки, які суперечать одна одній. Відповідно, тепер хочуть знову переголосувати статтю 5 закону. Стаття про те, як олігарх визнається олігархом", - розповів нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк. Він уточнив, що тепер закон можуть підписати не раніше жовтня.
Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила закон про олігархів у другому читанні та в цілому. Також ASPI news повідомляло, що голова фракції "Голос" Ярослав Железняк з трибуну Ради запропонував "Слугам народу" включити 11 нардепів зі своєї фракції.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.