Занепад відносин України та США: у «ЄС» вимагають пояснень від президента Зеленського
Відносини між Україною та США значно погіршились протягом останнього року. Президенство Володимира Зеленського негативно вплинуло на партнерство країн.
Співпраця союзників під загрозою. Про це 23 травня повідомив Артур Герасимов, співголова фракції «Європейська Солідарність» («ЄС») в ефірі телеканалу «Прямий».
Політична сила ініціює створення ТСК для розслідування спроби підірвати стратегічне партнерство. Політик назвав погіршення відносин намаганням «торпедування, яке грає на користь Росії».
Герасимов нагадав, що за 5 років перебування на посаді президента Петра Порошенка було здійснено справжній прорив на міжнародній арені та створено антиросійську коаліцію. Наразі ситуація змінилась, а нова влада на чолі з Зеленським демонструє бездіяльність, відштовхуючи від України союзників. На думку Герасимова, президент Володимир Зеленський своїми діями тільки допомагає російському лідеру Володимиру Путіну: «він йому дивиться в очі, і кількість загиблих на фронті збільшується».
Співголова фракції зазначив, що після 2014 року Києву вдалося вийти із зовнішнього російського ярма. Наразі все робиться, щоб Україну знову туди затягнути.
Раніше ASPI news повідомило, що Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ України, прокоментував можливість проведення виборів на окупованому Донбасі. Олексій Резніков, міністр із питань тимчасово окупованих територій України, розповів, що терористи ЛНР небоєздатні.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.