Заочний арешт Януковича: Апеляційний суд залишив у силі рішення
Після рішення Апеляційного суду у Офісі генпрокурора України заговорили про право розпочати процедуру екстрадиції експрезидента-втікача Віктора Януковича. Йшлося про захоплення державної влади.
Київський апеляційний суд підтвердив законність рішення про заочний арешт колишнього президента Віктора Януковича у справі про захоплення державної влади. Таке рішення суд ухвалив 25 березня. Цим він відмовив у задоволенні апеляції адвокатів на рішення Печерського районного суду Києва від 4 травня 2020 року про обрання запобіжного заходу Януковичу у вигляді заочного арешту у справі про зміни до Конституції з метою захоплення влади, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Захист у своїй скарзі апелював до процесуальних порушень із боку слідства і відсутності належних документів про міжнародний розшук Януковича. Сторона обвинувачення під час судового засідання заявила про відсутність будь-яких процесуальних порушень і пояснила позицію щодо розшуку.
В Офісі генпрокурора повідомили, що сторона обвинувачення має право розпочати щодо підозрюваного процедуру екстрадиції та звернення до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування.
Раніше повідомлялося, що РНБО ухвалила новий пакет санкцій проти екс-чиновників, зокрема, нові обмеження накладені на втікача Віктора Януковича. Нагадаємо, Віктор Янукович запросив українських прокурорів для розмови в Росію.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.