Запізнювався на зустріч: Порошенко пояснив свою "втечу" від ДБР
П'ятий президент України Петро Порошенко пояснив свою емоційну втечу при спробі вручення повістки про виклик на допит. Він заявив, що не був упевнений, що це були слідчі ДБР.
Петро Порошенко відповів на питання, чи не шкодує про свою надто емоційну реакцію у момент, коли йому намагалися вручити підозру. Про це йдеться в інтерв’ю експрезидента "Українській правді".
"Не шкодую, тому що це абсолютно викривлена позиція. В нас була дуже дивна позиція водія, тому що ми дійсно запізнювалися на зустріч. Мій помічник мав сідати в іншу машину, і так було заплановано заздалегідь. Водія чомусь переклинило, і ми півтори хвилини не їхали", - сказав Порошенко.
Лідер "Європейської солідарності" додав, що йому повідомили про пранкерів, які стояли на вході, тому він точно не знав, що це ДБР. "Вони почали кричати, коли ми де-факто вже почали рухатись. І я не був налаштований спілкуватись з замовниками подібних справ", - зазначив Порошенко.
Як інформувало ASPI news, у грудні працівники ДБР намагалися вручити повістку Петру Порошенку, однак він проігнорував представників правоохоронного органу та поїхав у невідомому напрямку. Також нагадаємо, Петро Порошенко 17 січня з'явився до Печерського райсуду Києва. Підтримати політика прийшли його прихильники.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.
Президент Росії Володимир Путін настільки зосередився на війні проти України, що фактично перестав звертати увагу на внутрішні проблеми власної країни.
Міністерство оборони України розпочало масштабну дипломатичну кампанію із посилення протиповітряної оборони.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що" війна Росії проти України наближається до одного з найважливіших етапів, який може визначити її подальший перебіг.
Президент України Володимир Зеленський, заявивши про готовність дати Росії 40 днів для ухвалення рішення щодо припинення війни, фактично окреслив часовий проміжок, протягом якого українські Сили оборони мають максимально посилити військовий тиск на окупаційні сили.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію проти російської військової авіації, вдруге за тиждень атакувавши стратегічний аеродром на території РФ.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт "Мадяр" Бровді повідомив про успішне ураження кількох електропідстанцій на тимчасово окупованому Кримському півострові.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.