Запізнювався на зустріч: Порошенко пояснив свою "втечу" від ДБР
П'ятий президент України Петро Порошенко пояснив свою емоційну втечу при спробі вручення повістки про виклик на допит. Він заявив, що не був упевнений, що це були слідчі ДБР.
Петро Порошенко відповів на питання, чи не шкодує про свою надто емоційну реакцію у момент, коли йому намагалися вручити підозру. Про це йдеться в інтерв’ю експрезидента "Українській правді".
"Не шкодую, тому що це абсолютно викривлена позиція. В нас була дуже дивна позиція водія, тому що ми дійсно запізнювалися на зустріч. Мій помічник мав сідати в іншу машину, і так було заплановано заздалегідь. Водія чомусь переклинило, і ми півтори хвилини не їхали", - сказав Порошенко.
Лідер "Європейської солідарності" додав, що йому повідомили про пранкерів, які стояли на вході, тому він точно не знав, що це ДБР. "Вони почали кричати, коли ми де-факто вже почали рухатись. І я не був налаштований спілкуватись з замовниками подібних справ", - зазначив Порошенко.
Як інформувало ASPI news, у грудні працівники ДБР намагалися вручити повістку Петру Порошенку, однак він проігнорував представників правоохоронного органу та поїхав у невідомому напрямку. Також нагадаємо, Петро Порошенко 17 січня з'явився до Печерського райсуду Києва. Підтримати політика прийшли його прихильники.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.