Запізнювався на зустріч: Порошенко пояснив свою "втечу" від ДБР
П'ятий президент України Петро Порошенко пояснив свою емоційну втечу при спробі вручення повістки про виклик на допит. Він заявив, що не був упевнений, що це були слідчі ДБР.
Петро Порошенко відповів на питання, чи не шкодує про свою надто емоційну реакцію у момент, коли йому намагалися вручити підозру. Про це йдеться в інтерв’ю експрезидента "Українській правді".
"Не шкодую, тому що це абсолютно викривлена позиція. В нас була дуже дивна позиція водія, тому що ми дійсно запізнювалися на зустріч. Мій помічник мав сідати в іншу машину, і так було заплановано заздалегідь. Водія чомусь переклинило, і ми півтори хвилини не їхали", - сказав Порошенко.
Лідер "Європейської солідарності" додав, що йому повідомили про пранкерів, які стояли на вході, тому він точно не знав, що це ДБР. "Вони почали кричати, коли ми де-факто вже почали рухатись. І я не був налаштований спілкуватись з замовниками подібних справ", - зазначив Порошенко.
Як інформувало ASPI news, у грудні працівники ДБР намагалися вручити повістку Петру Порошенку, однак він проігнорував представників правоохоронного органу та поїхав у невідомому напрямку. Також нагадаємо, Петро Порошенко 17 січня з'явився до Печерського райсуду Києва. Підтримати політика прийшли його прихильники.
Війна Росії проти України не може вважатися завершеною, доки держава не відновить свою територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах 1991 року.
Колишній посол США в Росії Майкл Макфол заявив, що лише президент Сполучених Штатів Дональд Трамп сьогодні має реальні важелі впливу на російського лідера Володимира Путіна.
Співзасновник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман заявив, що після завершення випробувань двигуна перші тестові пуски можуть розпочатися вже найближчими місяцями, а в перспективі нова зброя дозволить діставати військові об'єкти на території Росії, включно з районом Москви.
У російських силових колах обговорюють можливість запровадження воєнного стану після виборів до Державної думи.
Сполучені Штати під час засідання Ради Безпеки ООН закликали Україну та Росію скористатися можливістю для досягнення справедливого миру й припинення бойових дій.
Міністерство закордонних справ Росії заявило про готовність до дипломатичного врегулювання війни проти України, закликавши повернутися до так званого «духу Анкориджа».
Президент США Дональд Трамп під час майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським планує зосередитися на перспективах завершення війни та подальшому мирному процесі між Києвом і Москвою.
У Кремлі жорстко відреагували на заяву президента України Володимира Зеленського про підготовку Росії до перекидання ще 30 тисяч військових із Північної Кореї. Речник російського лідера Дмитро Пєсков відмовився коментувати інформацію української розвідки та заявив, що Київ не має права говорити про плани Москви.
Заступник постійного представника України при ООН Володимир Павліченко заявив на засіданні Ради Безпеки, що Росія цілеспрямовано атакує цивільне судноплавство в Чорному морі, намагаючись зірвати експорт українського зерна.
Речник Кремля Дмитро Пєсков прокоментував можливість домовленості про припинення взаємних повітряних ударів між Росією та Україною. У Москві заявили, що готові розглядати будь-які нові ініціативи лише після їхнього офіційного представлення, однак наголосили: рішення ухвалюватимуть виключно з урахуванням інтересів Росії.
Війна Росії проти України не може вважатися завершеною, доки держава не відновить свою територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах 1991 року.
Колишній посол США в Росії Майкл Макфол заявив, що лише президент Сполучених Штатів Дональд Трамп сьогодні має реальні важелі впливу на російського лідера Володимира Путіна.
Співзасновник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман заявив, що після завершення випробувань двигуна перші тестові пуски можуть розпочатися вже найближчими місяцями, а в перспективі нова зброя дозволить діставати військові об'єкти на території Росії, включно з районом Москви.
У російських силових колах обговорюють можливість запровадження воєнного стану після виборів до Державної думи.