Зеленський дав зрозуміти Лукашенку, що Україна зацікавлена в екстрадиції учасників групи Вагнера
Президент України Володимир Зеленський провів телефонний діалог з президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком. Президенти обговорили, в тому числі, передачу Україні затриманих у Білорусі терористів, які воювали на Донбасі.
Про це повідомив Офіс президента в середу, 5 липня. Сам Зеленський на своєму офіційному Телеграм-каналі також повідомив, що у нього відбулася розмова з президентом Білорусі. Зеленський зазначив, що не втрачає надії на те, що терористи будуть екстрадовані в Україну.
"Провів телефонну розмову з президентом Лукашенком. Сподіваюся, що підозрювані в терористичній діяльності на території України будуть нам передані для притягнення до кримінальної відповідальності згідно з чинними міжнародно-правовими документами", - йдеться в повідомленні президента України в соцмережі.
В Офісі президента повідомили, що предметом діалогу було приватне збройне формування відоме як "група Вагнера". Повідомляється, що в ході діалогу двох президентів була відзначена важливість подальшої ефективної взаємодії компетентних органів Білорусі та України, зокрема в контексті передачі українській стороні осіб, підозрюваних у терористичній діяльності на території нашої держави.
Раніше повідомлялося, що президент Білорусі Олександр Лукашенко заслухавши доповідь щодо затримання росіян зі складу ПВК" Вагнер", підкреслив, що у влади Республіки викликають серйозні підозри ті цілі, які група собі намічала. Про це повідомили місцеві ЗМІ.
Нагадаємо, 29 липня співробітники правоохоронних органів Білорусі затримали біля Мінська 32 російських бойовиків з ПВК "Вагнер" і ще одну людину на півдні країни. За повідомленням ЗМІ, серед них були і ті, хто воював проти України на Донбасі.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.