"Зеленський хоче бути найсильнішим", – політолог проаналізував причини невдач влади (Відео)
24 грудня українські політологи провели круглий стіл, де обговорили причини невдач української влади у 2020 році. Директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко поділився своїм баченням ситуації.
На думку експерта, проблема Володимира Зеленського полягає у тому, що він обрав неправильну політичну стратегію – вирішив, що має бути найсильнішим, себе оточив фаворитами, а прем'єр-міністрів свідомо обирає слабкими.
Небоженко зазначив, що така стратегія виявилась провальною, адже кожен наступний прем'єр-міністр виявлявся гіршим за попереднього. Таким чином проблема полягає у відсутності реального політичного механізму ухвалення і виконання рішень.
Фахівець наголосив – в Україні є кілька фундаментальних тем. Це боротьба з корупцією, проведення радикальних реформ, укріплення боєздатності України і миротворча місія.
"Президенту здалося, що він обрав найпростішу задачу, на якій можна зробити і престиж, і помиритися з Путіним, але нічого з цього не вийшло. Ви пам'ятаєте, як у березні нікому не відомий продюсер, талановитий бізнесмен Андрій Єрмак як голова Офісу президента заявив про створення консультативної ради, в якій на рівних умовах візьмуть участь і представники сепаратистських об'єднань на окупованій частині України.
Потім з'явився якийсь постарілий клоун Сивохо, який заявив, що він створює Платформу національного примирення. Тобто президент намагався легким рухом і маленькою ціною вирішити задачу, яку треба вирішувати на міжнародному рівні. І з цього нічого не вийшло", – поділився спостереженнями політолог.
Також Небоженко зазначив, що у зв'язку з бездарною політикою і коронавірусною проблемою в Україні з'явився прошарок "нових бідних" – людей, які раніше були представниками середнього класу і за ці пів року дуже постраждали від економічних експериментів, тож у 2021 році ця проблема може стати політичною.
Фахівець зазначив, що наразі у Зеленського нічого не вийшло ні у миротворчому напрямку, ні у боротьбі з корупцією та олігархами, ні з реформами. На його думку, для того, аби почати рухатись у правильному напрямку, президенту, перш за все, треба відмовитись від ідеї, що будь-яка людина, яка стає прем'єр-міністром, має бути слабкою. Таким чином, тандем президента, парламентської більшості і сильного прем'єр-міністра може допомогти вирішити наявні в Україні проблеми.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.