Зеленський підписав низку указів про нові призначення
Президент України Володимир Зеленський звільнив і перепризначив Руслана Демченка на посаду радника президента.
Про це повідомляє Офіс глави держави.
Відповідні укази були оприлюднені на сайті президента 23 липня.
Спочатку Володимир Зеленський підписав указ №547/2019 "Про звільнення Руслана Демченка з посади радника президента України", а згодом - про його призначення.
"Призначити Демченка Руслана Михайловича радником президента України", - йдеться в указі №548/2019.
Руслан Демченко - український дипломат, народився 15 липня 1965 року в Києві. У 1989 закінчив Київський державний університет ім. Шевченка, спеціаліст з міжнародних відносин, референт-перекладач англійської. З 23 лютого 2014 по 27 лютого 2014 Руслан Демченко працював на посаді виконуючого обов'язки міністра закордонних справ України.
Також президент України підписав указ про призначення заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБО).
"Призначити Данілова Олексія Мячеславович заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України", - йдеться в указі глави держави №551/2019.
Олексій Данилов - народний депутат Верховної Ради 5-го скликання (з травня 2006 по листопад 2007 року). У 2005 році очолював Луганську обласну державну адміністрацію.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.