Зеленський підписав закони про касові апарати і РРО
Сьогодні, 17 жовтня, президент України підписав закони України, які розширюють обов'язкове використання касових апаратів і програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для малого бізнесу.
Як повідомляє сайт президента, закони спрямовані на захист легального бізнесу від недобросовісної конкуренції, виведення з тіньового обороту частки готівкових розрахунків, "сірого" товару, поліпшення ефективності податкового адміністрування та державного контролю над розрахунковими операціями.
Зазначається, що поетапне розширення фіскалізації розрахункових операцій та впровадження інноваційних технологій у вигляді програмних РРО як альтернативи класичним РРО сприятимуть підвищенню загального рівня податкової культури та захисту споживачів.
У законі передбачено, що функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп'ютер, планшет, смартфон), на який встановлено програмне забезпечення. При цьому Державна податкова служба України повинна забезпечити підприємців програмами безкоштовно, а реєстрація програмного РРО буде здійснюватися через електронний кабінет.
Щоб стимулювати споживачів отримувати чеки, закони пропонують ввести з 1 жовтня 2020 року механізм "кешбек". Він передбачає можливість компенсації покупцеві 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг) за рахунок частини штрафних санкцій за порушення вимог щодо РРО, що застосовуються за його скаргою.
Крім того, з 1 січня 2021 року підвищується з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн максимальний поріг річного доходу фізособи-підприємця на спрощеній системі оподаткування, що може стосуватися II групи платників єдиного податку.
15 жовтня вулиця Банкова почула протилежні думки з приводу легалізації малого бізнесу.
Під Офісом президента України відбувся мітинг підприємців, які вимагали у Володимира Зеленського накласти вето на закони №1053-1 і №1073.
Як відомо, ці закони передбачають обов'язкове введення реєстраторів розрахункових операцій (РРО) - пристроїв, які повинні фіксувати розрахунок під час продажу товарів.
Поруч з учасниками акції "За Вето 1053-1 1073" розташувалися їхні опоненти, які підтримують введення PPO і вважають, що нові закони допоможуть боротися з контрабандою.
"Ми за детінізацію української економіки. Весь світ, крім піратського Сомалі і України, має касові апарати. Весь світ видає фіскальні чеки", - говорить ASPI мітингувальник Давид Рігард.
"Я торгую продуктами харчування. Мені потрібно поставити касовий апарат. Він буде коштувати якісь гроші. Приходить бабуся - вона не буде робити собі в телефоні електронний кабінет. Мені треба поставити ще й принтер, друкувати паперові чеки. Приходить людина купити чверть хліба за чотири гривні. А яка собівартість чеку? Чотири, ну нехай дві або одна гривня. А на хлібі я заробляю за всі десять відсотків", - розповідає ASPI Олена Небрат.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.