Зеленський підписав закони про касові апарати і РРО
Сьогодні, 17 жовтня, президент України підписав закони України, які розширюють обов'язкове використання касових апаратів і програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для малого бізнесу.
Як повідомляє сайт президента, закони спрямовані на захист легального бізнесу від недобросовісної конкуренції, виведення з тіньового обороту частки готівкових розрахунків, "сірого" товару, поліпшення ефективності податкового адміністрування та державного контролю над розрахунковими операціями.
Зазначається, що поетапне розширення фіскалізації розрахункових операцій та впровадження інноваційних технологій у вигляді програмних РРО як альтернативи класичним РРО сприятимуть підвищенню загального рівня податкової культури та захисту споживачів.
У законі передбачено, що функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп'ютер, планшет, смартфон), на який встановлено програмне забезпечення. При цьому Державна податкова служба України повинна забезпечити підприємців програмами безкоштовно, а реєстрація програмного РРО буде здійснюватися через електронний кабінет.
Щоб стимулювати споживачів отримувати чеки, закони пропонують ввести з 1 жовтня 2020 року механізм "кешбек". Він передбачає можливість компенсації покупцеві 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг) за рахунок частини штрафних санкцій за порушення вимог щодо РРО, що застосовуються за його скаргою.
Крім того, з 1 січня 2021 року підвищується з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн максимальний поріг річного доходу фізособи-підприємця на спрощеній системі оподаткування, що може стосуватися II групи платників єдиного податку.
15 жовтня вулиця Банкова почула протилежні думки з приводу легалізації малого бізнесу.
Під Офісом президента України відбувся мітинг підприємців, які вимагали у Володимира Зеленського накласти вето на закони №1053-1 і №1073.
Як відомо, ці закони передбачають обов'язкове введення реєстраторів розрахункових операцій (РРО) - пристроїв, які повинні фіксувати розрахунок під час продажу товарів.
Поруч з учасниками акції "За Вето 1053-1 1073" розташувалися їхні опоненти, які підтримують введення PPO і вважають, що нові закони допоможуть боротися з контрабандою.
"Ми за детінізацію української економіки. Весь світ, крім піратського Сомалі і України, має касові апарати. Весь світ видає фіскальні чеки", - говорить ASPI мітингувальник Давид Рігард.
"Я торгую продуктами харчування. Мені потрібно поставити касовий апарат. Він буде коштувати якісь гроші. Приходить бабуся - вона не буде робити собі в телефоні електронний кабінет. Мені треба поставити ще й принтер, друкувати паперові чеки. Приходить людина купити чверть хліба за чотири гривні. А яка собівартість чеку? Чотири, ну нехай дві або одна гривня. А на хлібі я заробляю за всі десять відсотків", - розповідає ASPI Олена Небрат.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.