Зеленський повторно звернувся до Ради щодо звільнення Луценка
Шостий президент України Володимир Зеленський, звернувся до Верховної Ради повторно, з проханням розглянути подання про звільнення глави ГПУ Юрія Луценка і призначити міністром МЗС Вадима Пристайка.
Дана інформація повідомляється у публікації на сайті президента України.
Як повідомляється, зазначені подання Глава держави вніс на розгляд народних депутатів ще 11 червня.
"З огляду на зазначене та відповідно до положень пунктів 12, 25 частини першої статті 85, пунктів 10, 11 частини першої статті 106 Конституції України прошу невідкладно розглянути зазначені питання", - йдеться в листі до парламенту від 1 липня, пише сайт президента України.
Нагадаємо, раніше голова комітету Верховної Ради з питань забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін заявив, що у поданні президента Володимира Зеленського немає законних підстав для звільнення генерального прокурора України Юрія Луценка.
Зокрема нардеп зазначив, що у поданні Зеленського не перерахували висновки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП).
"Генпрокурор звільняється з посади за згодою ВР у зв'язку з поданням заяви про звільнення, яку він не подав. По-друге, на підставі подання кваліфікаційної комісії прокурорів або Вищої ради правосуддя. Висновків КДКП також немає", - заявив Кожем'якін.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.