Зеленський пояснив, що підписантам Будапештського меморандуму було "плювати" на Україну (Відео)
Президент Володимир Зеленський наголошує, що Україні для припинення війни потрібні надійні гарантії безпеки не лише "на папері", оскільки свого часу гарантам Будапештського мемоандуму було "похеру" на Україну.
Таке Зеленський сказав в інтерв'ю американському подкастеру Лексу Фрідману: "В Будапештському меморандумі були гарантії безпеки для України. Спочатку три найголовніші гарантери безпеки для України, три стратегічні друзі і партнери України – США, Росія, Британія. Франція і Китай доєдналися. Було 5 держав… Це зараз ми розуміємо, що це ніякі не гарантії безпеки. Було написано "запевнення"… Це ж найбільші держави, це ядерна п'ятірка. Зараз треба було б знайти всіх цих людей, хто все це придумав, і просто посадити їх в тюрму…
Після того, як була окупована частина Донбасу і Криму, Україна відправила три рази впродовж кількох років листи всім гарантерам безпеки, всім членам Будапештського меморандуму. Що написано в меморандумі? Консультації, Україна проводить консультації, якщо порушено її територіальну цілісність. І всі повинні бути на консультаціях, всі повинні приїхати, повинні зустрітися терміново – Америка, Британія, Росія, Франція, Китай.
Чи хтось приїхав? Ні. Чи хтось відповів на ці листи офіційні? Хтось консультації провів? Ні. Чому? Та похеру. Це ж зрозуміло російською? От як російською було похеру, так і всім іншим гарантерам було похеру на цю країну, на цих людей, на ці гарантії безпеки".
Зеленський зазначив, що говорив із обраним президентом США Дональдом Трампом про Будапештський меморандум, і "ми ще не закінчили цю розмову, ми її продовжимо". Президент також розповів, що в лютому 2022 року, коли вже почалася повномасштабна війна, також були відправлені листи на консультації, і на них "ніхто не відповів". "Питання просте – можна цьому довіряти? Ні. Яка б країна з цих 5 не сиділа за столом перемовин, просто папірцю, що "повірте, ми вас врятуємо", – сказав Зеленський.
Він також назвав історію з гарантіями безпеки для України "потягом з макулатурою", другим вагоном якого були Мінські домовленості. "Тут уже США не було. Тоді був Обама, йому було просто нецікаво, що з Україною і де вона знаходиться", – додав президент.
Він також звинуватив ексканцлера Німеччини Ангелу Меркель в тому, що вона "змусила всіх не дати Україні запрошення в НАТО" на саміті в Бухаресті 2008 року, коли навіть президент США, республіканець Джордж Буш, підтримував таке рішення.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.