Зеленський пояснив, яких пунктів не буде у договорі з Росією
Президент України Володимир Зеленський запевнив, що не може обговорювати конкретно договір з Росією, поки не отримає підтвердження надання гарантій безпеки від інших держав. І якщо від іноземних партнерів не надійде конкретики, то і з РФ мова піде зовсім про інший формат взаємодії.
Про це він заявив на зустрічі з журналістами. Зеленський пояснює, що Кремль вимагає проведення переговорів між президентами лише після узгодження всіх домовленостей. Але він сам на таке не згодний.
"У нас так було в 2019 році. Я пам’ятаю, коли ми зустрілися: був папірець, якась декларація, були домовленості сторін. Ми приїхали і сказали, що не готові підписати деякі пункти, бо не таке формулювання. Спочатку сторони, і Німеччина, і Франція, і Росія, нам сказали, що як же так, були представники і ми домовилися. Не зважаючи на будь-яких представників, я всім довіряю, але, будь-ласка, не треба без мене за мене вирішувати", – зазначає Зеленський.
Він переконаний, що до президентської зустрічі потрібно підготувати всі документи та попередні домовленості. Але переговори на найвищому рівні не можуть бути чистою формальністю.
"Я не вважаю, що ми можемо один раз зустрітися й про все домовитися. Тому що там багато питань і за деякими з них я не бачу, що вони підуть на наш варіант або ми підемо на їхній", – пояснює президент.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.