Зеленський призначив Умєрова головою СЗР, а Клименка — секретарем РНБО
Президент Володимир Зеленський оголосив про нові кадрові рішення у секторі безпеки та оборони. Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки України, а Ігор Клименко призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони.
За словами глави держави, зміни мають посилити координацію між силовими структурами та підвищити ефективність роботи у сфері національної безпеки.
Президент повідомив, що Рустем Умєров відтепер керуватиме Службою зовнішньої розвідки України. Зеленський зазначив, що новий очільник СЗР має значний досвід роботи у сфері безпеки, міжнародної взаємодії та переговорного процесу, який буде використаний для зміцнення української розвідки в умовах війни.
Водночас Ігор Клименко призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони. На новій посаді він відповідатиме за координацію діяльності сектору безпеки й оборони, виконання рішень Ставки Верховного Головнокомандувача та взаємодію між усіма силовими відомствами.
Зеленський підкреслив, що кадрові зміни є частиною оновлення системи управління безпековим блоком. За його словами, держава повинна швидко адаптуватися до нових викликів війни, а тому керівні посади мають обіймати люди, здатні забезпечити ефективне управління та досягнення конкретних результатів.
Президент наголосив, що перед новими керівниками стоять завдання із посилення роботи українських спецслужб, зміцнення міжнародної співпраці, розвитку розвідувальних можливостей та підвищення ефективності ухвалення рішень у сфері національної безпеки.
Оголошені кадрові призначення стали черговим етапом оновлення керівництва силового блоку України, яке, за задумом президента, має забезпечити більш злагоджену роботу органів влади в умовах триваючої російської агресії.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.