Зеленський прокоментував кадрові зміни в Уряді
Президент очікує від замін в уряді ще більш активної роботи, ніж раніше. Про це заявив глава держави Володимир Зеленський під час відеозвернення.
"Відбулись урядові заміни. Я вдячний парламенту за підтримку відповідних кандидатур. І дуже важливо, щоб урядові інституції зараз працювали максимально активно - ще активніше, ніж це було раніше. На всіх рівнях. Більше інвестицій партнерів в оборонне виробництво України. Більш активне просування в перемовному процесі із Євросоюзом - це підготовка майбутньої угоди про вступ. Більше взаємодії та взаєморозуміння між центральною владою та громадами", - сказав Зеленський.
Також президент очікує більше підтримки для фронту та постачання зброї, захисту енергетики та відбудови зруйнованого. Серед завдань також чітка ветеранська політика, протидія російській пропаганді за кордоном, робота з глобальною українською спільнотою та забезпечення фінансової стабільності держави. "Є десятки таких цілком конкретних завдань, і на своїй посаді кожен протягом осені повинен дати визначені результати", - наголосив Зеленський.
Нагадаємо, до оновленого складу уряду увійшли:
Ольга Стефанішина – віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністр юстиції;
Олексій Кулеба – віцепрем'єр-міністр з відновлення – міністра розвитку громад та територій;
Андрій Сибіга – міністр закордонних справ;
Герман Сметанін – міністр з питань стратегічних галузей промисловості;
Віталій Коваль – міністр аграрної політики та продовольства;
Світлана Гринчук – міністр захисту довкілля та природних ресурсів;
Микола Точицький – міністр культури та стратегічних комунікацій;
Наталія Калмикова – міністр у справах ветеранів;
Матвій Бідний – міністр молоді та спорту.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.