Зеленський прокоментував кадрові зміни в Уряді
Президент очікує від замін в уряді ще більш активної роботи, ніж раніше. Про це заявив глава держави Володимир Зеленський під час відеозвернення.
"Відбулись урядові заміни. Я вдячний парламенту за підтримку відповідних кандидатур. І дуже важливо, щоб урядові інституції зараз працювали максимально активно - ще активніше, ніж це було раніше. На всіх рівнях. Більше інвестицій партнерів в оборонне виробництво України. Більш активне просування в перемовному процесі із Євросоюзом - це підготовка майбутньої угоди про вступ. Більше взаємодії та взаєморозуміння між центральною владою та громадами", - сказав Зеленський.
Також президент очікує більше підтримки для фронту та постачання зброї, захисту енергетики та відбудови зруйнованого. Серед завдань також чітка ветеранська політика, протидія російській пропаганді за кордоном, робота з глобальною українською спільнотою та забезпечення фінансової стабільності держави. "Є десятки таких цілком конкретних завдань, і на своїй посаді кожен протягом осені повинен дати визначені результати", - наголосив Зеленський.
Нагадаємо, до оновленого складу уряду увійшли:
Ольга Стефанішина – віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністр юстиції;
Олексій Кулеба – віцепрем'єр-міністр з відновлення – міністра розвитку громад та територій;
Андрій Сибіга – міністр закордонних справ;
Герман Сметанін – міністр з питань стратегічних галузей промисловості;
Віталій Коваль – міністр аграрної політики та продовольства;
Світлана Гринчук – міністр захисту довкілля та природних ресурсів;
Микола Точицький – міністр культури та стратегічних комунікацій;
Наталія Калмикова – міністр у справах ветеранів;
Матвій Бідний – міністр молоді та спорту.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Президент Володимир Зеленський повідомив про новий етап координації зі Сполученими Штатами щодо війни Росії проти України.
Росія не зацікавлена в змістовних переговорах доти, доки Кремль вважає, що може продовжувати виснажувати Україну ударами по містах та інфраструктурі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.