Зеленський реорганізовує адміністрації в Офісі президента
Президент України Володимир Зеленський затвердив положення про Офіс президента, підписавши у вівторок відповідний указ №436/2019, повідомляється на офіційному сайті глави держави.
Як повідомлялося, Зеленський створив Офіс президента шляхом реорганізації та скорочення чисельності співробітників Адміністрації президента України (указ №417/2019 від 20 червня).
Керівником Офісу президента призначено Андрія Богдана (указ №435/2019), іншим указом (№434/2019) його звільнено з посади глави Адміністрації глави держави.
Перепризначені на відповідні посади в Офісі президента перший заступник голови Адміністрації президента Сергій Трофімов, заступники глав Адміністрації президента Олексій Гончарук, Юрій Костюк, Вадим Пристайко, Руслан Рябошапка, Кирило Тимошенко, Олексій Дніпров.
Указами №№437/2019-450/2019 їх звільнено з посад в Адміністрації президента та призначено на ті самі посади в Офісі глави держави.
Зеленський також підписав укази про звільнення Руслана Стефанчука з посади свого радника - представника президента у Верховній Раді (№451/2019) та призначення його представником президента в парламенті (№452/2019).
Нагадуємо, раніше Зеленський не прибув до Парламентської асамблеї Ради Європи захищати національні інтереси України. Натомість, він реєстрував торгові марки “ZeNews” і “Зробимо це разом”.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.