Зеленський реорганізовує адміністрації в Офісі президента
Президент України Володимир Зеленський затвердив положення про Офіс президента, підписавши у вівторок відповідний указ №436/2019, повідомляється на офіційному сайті глави держави.
Як повідомлялося, Зеленський створив Офіс президента шляхом реорганізації та скорочення чисельності співробітників Адміністрації президента України (указ №417/2019 від 20 червня).
Керівником Офісу президента призначено Андрія Богдана (указ №435/2019), іншим указом (№434/2019) його звільнено з посади глави Адміністрації глави держави.
Перепризначені на відповідні посади в Офісі президента перший заступник голови Адміністрації президента Сергій Трофімов, заступники глав Адміністрації президента Олексій Гончарук, Юрій Костюк, Вадим Пристайко, Руслан Рябошапка, Кирило Тимошенко, Олексій Дніпров.
Указами №№437/2019-450/2019 їх звільнено з посад в Адміністрації президента та призначено на ті самі посади в Офісі глави держави.
Зеленський також підписав укази про звільнення Руслана Стефанчука з посади свого радника - представника президента у Верховній Раді (№451/2019) та призначення його представником президента в парламенті (№452/2019).
Нагадуємо, раніше Зеленський не прибув до Парламентської асамблеї Ради Європи захищати національні інтереси України. Натомість, він реєстрував торгові марки “ZeNews” і “Зробимо це разом”.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.