Зеленський реорганізовує адміністрації в Офісі президента
Президент України Володимир Зеленський затвердив положення про Офіс президента, підписавши у вівторок відповідний указ №436/2019, повідомляється на офіційному сайті глави держави.
Як повідомлялося, Зеленський створив Офіс президента шляхом реорганізації та скорочення чисельності співробітників Адміністрації президента України (указ №417/2019 від 20 червня).
Керівником Офісу президента призначено Андрія Богдана (указ №435/2019), іншим указом (№434/2019) його звільнено з посади глави Адміністрації глави держави.
Перепризначені на відповідні посади в Офісі президента перший заступник голови Адміністрації президента Сергій Трофімов, заступники глав Адміністрації президента Олексій Гончарук, Юрій Костюк, Вадим Пристайко, Руслан Рябошапка, Кирило Тимошенко, Олексій Дніпров.
Указами №№437/2019-450/2019 їх звільнено з посад в Адміністрації президента та призначено на ті самі посади в Офісі глави держави.
Зеленський також підписав укази про звільнення Руслана Стефанчука з посади свого радника - представника президента у Верховній Раді (№451/2019) та призначення його представником президента в парламенті (№452/2019).
Нагадуємо, раніше Зеленський не прибув до Парламентської асамблеї Ради Європи захищати національні інтереси України. Натомість, він реєстрував торгові марки “ZeNews” і “Зробимо це разом”.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.