Зеленський: Україна зацікавлена в тому, щоб долучитися до Ініціативи трьох морів
Сьогодні, 26 листопада, відбувається візит президента Володимира Зеленського до Естонії.
Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з президенткою Естонської Республіки Керсті Кальюлайд обговорив реалізацію "Ініціативи трьох морів" та відзначив зацікавленість України в тому, щоб долучитися до цього форуму країн Східної та Центральної Європи.
"Україна та Естонія, як важливі гравці Балто-Чорноморського регіону, зацікавлені в реалізації спільних проектів та ініціатив з економіки, інфраструктури, навколишнього середовища. Під час сьогоднішніх перемовин ми окремо обговорили реалізацію "Ініціативи трьох морів", а головне – предметну зацікавленість України долучитися до неї", – сказав Зеленський.
Він також відзначив підписання спільної заяви президентів України та Естонії. Зеленський підкреслив, що цей документ фіксує узгоджені позиції і пріоритети партнерства та є доброю основою для подальшої плідної співпраці двох країн.
Президент наголосив на важливості відновлення роботи Спільної міжурядової комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва після майже шестирічної перерви.
"Крім того, Україна поглибить секторальну співпрацю з ЄС, зокрема у сферах цифрової економіки, енергетики, митного співробітництва, юстиції та внутрішніх справ", – підкреслив Зеленський.
Зі свого боку Керсті Кальюлайд зазначила, що естонські підприємці готові інвестувати в Україну. За її словами, український ринок є великим, а його масштаби – неосяжні.
"Ми віримо, що Україна має потенціал бути рушієм економіки в регіоні. Але передумовою цього є те, що інвестори мають бути впевнені, що їхні інвестиції захищені. Я знаю, що Україна, уряд і установи роблять у цьому напрямі конкретні кроки. Але для міжнародних економічних громад сильним сигналом є те, що конкретні казуси будуть вирішені", – зауважила президентка Естонії.
Раніше президент України Володимир Зеленський і президент Естонії Керсті Кальюлайд підписали спільну заяву щодо подальшої співпраці.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що затягування конфлікту на Близькому Сході створює ризик зменшення уваги міжнародних партнерів до України та скорочення постачання систем протиповітряної оборони. Він підкреслив, що будь-яке відволікання ресурсів у світі від українського фронту означає менше можливостей для захисту українських міст від російських атак.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.