Зеленський узгодив склад комісії з добору кандидатів до Вищої ради правосуддя
Сьогодні, 30 жовтня, президент України Володимир Зеленський затвердив положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя та персональний склад комісії.
Відповідний указ №785/2019 оприлюднений на сайті президента.
Зокрема, Зеленський постановив:
“1. Затвердити Положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.
2. Утворити комісію з проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя та затвердити її персональний склад.
3. Комісії забезпечити проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення члена Вищої ради правосуддя.
4. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 10 червня 2019 року № 357 “Про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя”.
До персонального складу комісії Зеленський включив:
Юлію Гончарову - доцента кафедри міжнародного приватного, комерційного та цивільного права, заступника декана факультету міжнародної торгівлі та права Київського національного торговельно-економічного університету, кандидата юридичних наук (за згодою);
Олега Марцеляка - завідувача кафедри конституційного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук, професора (за згодою);
Антона Монаєнка - головного наукового співробітника відділу моніторингу законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України, доктора юридичних наук, професора (за згодою);
Анатолія Шевченка - завідувача кафедри теорії, історії права і держави та конституційного права Навчально-наукового інституту права Університету державної фіскальної служби України, доктора юридичних наук, професора (за згодою);
Олександра Яковлєва - доцента кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидата юридичних наук (за згодою).
Указ набирає чинності з дня його опублікування.
30 жовтня стало відомо про думку президента Зеленського щодо інформаційного поля в Україні.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.