Зеленський узгодив склад комісії з добору кандидатів до Вищої ради правосуддя
Сьогодні, 30 жовтня, президент України Володимир Зеленський затвердив положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя та персональний склад комісії.
Відповідний указ №785/2019 оприлюднений на сайті президента.
Зокрема, Зеленський постановив:
“1. Затвердити Положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.
2. Утворити комісію з проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя та затвердити її персональний склад.
3. Комісії забезпечити проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення члена Вищої ради правосуддя.
4. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 10 червня 2019 року № 357 “Про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя”.
До персонального складу комісії Зеленський включив:
Юлію Гончарову - доцента кафедри міжнародного приватного, комерційного та цивільного права, заступника декана факультету міжнародної торгівлі та права Київського національного торговельно-економічного університету, кандидата юридичних наук (за згодою);
Олега Марцеляка - завідувача кафедри конституційного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук, професора (за згодою);
Антона Монаєнка - головного наукового співробітника відділу моніторингу законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України, доктора юридичних наук, професора (за згодою);
Анатолія Шевченка - завідувача кафедри теорії, історії права і держави та конституційного права Навчально-наукового інституту права Університету державної фіскальної служби України, доктора юридичних наук, професора (за згодою);
Олександра Яковлєва - доцента кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидата юридичних наук (за згодою).
Указ набирає чинності з дня його опублікування.
30 жовтня стало відомо про думку президента Зеленського щодо інформаційного поля в Україні.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що затягування конфлікту на Близькому Сході створює ризик зменшення уваги міжнародних партнерів до України та скорочення постачання систем протиповітряної оборони. Він підкреслив, що будь-яке відволікання ресурсів у світі від українського фронту означає менше можливостей для захисту українських міст від російських атак.
Під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ вже у 2026 році.
Міністерство закордонних справ України відкинуло звинувачення угорського колеги Петера Сійярто щодо коштів Ощадбанку, які були вилучені на території Угорщини. У Києві заявили, що такі слова є безпідставними та дискредитують саму Угорщину, а Україна готує юридичні заходи для повернення грошей і золота.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що вже у понеділок перша група українських військових експертів вирушить до країн Перської затоки, аби навчати місцеві сили збивати іранські дрони-камікадзе. За його словами, Україна готова ділитися унікальним досвідом боротьби з «Шахедами», але очікує взаємної підтримки у вигляді сучасних систем протиповітряної оборони.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що США та країни Перської затоки офіційно зверталися до України по допомогу у протидії іранським дронам. За його словами, українські військові напрацювали унікальні методи боротьби з «Шахедами», які можуть стати корисними для союзників у регіонах, де Іран активно застосовує безпілотники.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.