Зеленський висунув свою версію замаху на Шефіра (Відео)
Замах на помічника президента Сергія Шефіра може бути пов'язано зі змінами в державі, вважає Володимир Зеленський. Президент пов'язує замах на свого помічника зі змінами в країні, які проводить його команда.
До замаху на Сергія Шефіра можуть бути причетні групи, які раніше контролювали процеси в Україні. Таку версію в ефірі телеканалу "Дом" озвучив президент Володимир Зеленський, в ході візиту в США.
"З 2014 року таких кроків щодо оточення президента не було. Тобто, це говорить про реакцію на реальні зміни в державі, то, що ми хочемо робити, і навіть те, що ще не вдалося. Тобто цей напрямок - воно було вибрано правильно", - сказав Зеленський.
За його словами, до замаху можуть бути причетні групи, які раніше контролювали процеси в Україні. При цьому, він не впевнений, що причетних до замаху зможуть знайти.
"Це говорить про те, що якщо раніше все контролювалося різними групами, то сьогодні з рук це йде. Тому, я вважаю це однією з ймовірних версій події", - додав президент.
Нагадаємо, в середу, 22 вересня, близько 10 години ранку, поблизу села Лісники була обстріляна машина першого помічника президента Володимира Зеленського Сергія Шефіра. За даними МВС України, в автомобіль потрапило понад 10 куль. Також ASPI news повідомляло, що глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія розповів в кулуарах парламенту, що помічник президента Володимира Зеленського Сергій Шефір досить часто був за кермом автомобіля, коли їхав на роботу.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.